Під приводом оптимізації лікарняних закладів на Львівщині окремі підприємливі чиновники й бізнесмени намагаються привласнити «ласі» шматки землі у будівель у міському просторі.
Зокрема, зараз у Львові склалася непроста ситуація з дитячою обласною лікарнею «Охматдит»… І це не дивно, адже тут на кону – приміщення практично у центральній частині міста.
Тепер ще один приклад боротьби за «метри квадратні» лікувальних центрів області. Йдеться про комунальні заклади Львівської обласної ради – психіатричну лікарню «Заклад» та Львівську обласну клінічну психіатричну лікарню. Проект рішення про їхнє об’єднання депутати облради мають розглянути на своєму найближчому засіданні. І тут виникає чимало запитань щодо доцільності такого приєднання/об’єднання.
Згідно з проектом рішення Львівської облради, лікарню «Заклад» Миколаївського району (а нині вона має статус окремої юридичної особи) приєднують до обласної психлікарні, що на вул. Кульпарківській у Львові. А робитимуть це, нібито, «з метою підвищення якості та доступ¬ності медичного обслуговування населення, підвищення ефективності використання бю-джетних коштів». Автори цього задуму (департамент охорони здоров’я Львівської ОДА) уже прописали, що лікарня на Кульпарківській стане пра-вонаступником майна, прав та обов’язків «Закладу». Навіть не взяли до уваги те, що ця психлікарня розташована на землях Тростянецької об’єднаної територіальної громади, а палацові приміщення є власністю Миколаївської райради, це майно перебуває в оперативному управлінні лікарні.
Логічно, що працівники психлікарні «Заклад» тепер побоюються рейдерів, які можуть заволодіти колишнім графським маєтком, де нині лікують душевнохворих.
До слова, психлікарня «Заклад» розташована в однойменному селищі за 30 кілометрів від Львова. Притулком для людей з порушеною психікою, алкоголь¬ною і наркотичною залежністю стали колись розкішні апартаменти палацу графа Станіслава Скарбека. Він продав частину своїх статків і за австрійським проектом збудував біля Миколаєва величний палац із вишуканим парком та водоймою.
Шукати натхнення у творчості сюди приїжджали багато знаменитостей. З приходом перших і других «совітів» палац Скарбека розграбували, а згодом перетворили його у психлікарню.
Будівля дійсно має величезну історичну вагу й не дивно, що оком на ці приміщення й землі довкола кидали вже багато охочих. Попередні рази громадськість відвоювала палац і лікарню. Тепер знову нелегка боротьба зі Львівською обласною радою, бо, ймовірно, що педалюють рішення щодо об’єднання лікарень саме у найвищих кабінетах облради та облдержадміністрації.
А схема тут проста і про неї навіть розповідають працівники медзакладу – спочатку об’єкт приєднують, потім кажуть, що він працює на неналежному рівні. Підрозділ поетапно скорочують, а в підсумку просто закривають й приміщення продають за безцінь «потрібним» клієнтам.
Насправді від такого об’єднання нічого не виграє ані держава, ані пацієнти, ані колектив лікарні. Ані територіальна громада, яка від цього об’єкту щороку отримує у свій бюджет 3,5 млн грн надходжень.
Щодо можливості перереєстрації юридичної особи на території Тростянецької ОТГ, то депутати не сприймають, оскільки вважають це одноразовою акцією до місцевих виборів. Крім того, в депутатському корпусі Тростянецької ОТГ немає одностайності щодо доцільності повернення коштів Львівській обласній психлікарні. На цю тему жодних переговорів ніхто не вів. Тобто може скластись така картина, що податки, які платила обласна психлікарня у Львові, будуть сплачені в Тростянецьку ОТГ, але не повернуті назад в установу у вигляді трансфертів або програми, оскільки немає чіткої домовленості з місцевими обранцями.
І найважливіше – наразі немає жодного аналітичного документу, який би підтверджував, що в разі приєднання установи, пацієнтам та персоналу будуть створені кращі умови перебування та лікування, адже обидві установи хронічно недофінансовувались упродовж не одного десятиліття і їхнє об’єднання жодним чином не збільшить консолідований фінансовий ресурс.
А отже стає очевидним, що жодної справжньої реорганізації не відбудеться. Просто лікувальну установу вирішили знищити. Як і інші, не лише лікарні, а й освітні та культурні заклади. Чи розуміють це депутати, які так вперто за все голосують – невідомо. Очевидно, що керівництво облради, відчуваючи наближення свого кінця, в авральному режимі розпродує важливі соціальні об’єкти, а натомість отримує непогану вигоду з таких добре продуманих схем, на терезах яких стоять людські долі. Бо поки на верху ще запускають процес керівництва державою, тут – місцеві князьки й їхні «помічники» намагаються збагатитися останнім.
Підсумовуючи, варто наголосити, що нашим можновладцям таки не варто виконувати сліпо завдання, які по вертикалі надходять з Києва або ж тутешніх кабінетів, а докорінно вивчати ситуацію та проблему і на місці пропонувати свою модель, не вдаючись до кардинальних кроків, які впливають на сотні та тисячі мешканців Львівщини. Бо вся ідея місцевого самоврядування і нинішньої децентралізації полягає у тому, аби люди максимально ефективно могли господарювати на своїй території й ухвалювати ефективні рішення. Поки обласні чиновники Львівщини цієї спроможності не демонструють або ж просто підігрують інтересам зацікавлених осіб.
Михайло Цимбалюк, народний депутат від «Батьківщини», Zaxid.net, 27 жовтня 2019р.
