Напередодні до України приїжджали мої знайомі зі США, які були вимушені користуватися послугами «Укрзалізниці». Перше, що вони мене запитали – «А це потяг до чи від Радянського Союзу?».
Й дійсно, попри запевнення керівництва державного підприємства про певний поступ на залізниці, справжніх змін насправді нема: на маршрутах з’явилися комфортні (за українськими мірками) потяги, але вони стали наскільки дорогими, що подекуди дешевше стає скористатися послугами авіаперевізників. Щодо решти потягів, то у них таке явище як комфорт відсутнє в принципі – жахливий стан вагонів, бруд, сморід, відсутність культури у великої кількості провідників, холод взимку і пекельна спека влітку. Все це, на превеликий жаль, і є українська залізниця до 2019 року. Зрештою, з приходом нової влади суспільство очікувало на зміни, але цього так і не відбулося у наступні роки. І минулого тижня вкотре стало зрозуміло чому маємо таку ситуацію. Основна причина – корупція.
У 2020 році «Укрзалізниця» втратила через корупцію в закупівлях 8 мільярдів гривень . Це стало відомо після проведення аналітичної роботи НАБУ. Поряд з тим корупцію на державному підприємстві разом з правоохоронцями досліджує тимчасова слідча комісія при Верховній Раді України.
Очевидно, що завдання правоохоронців присікти не злочин, а запобігти повтору схем. За останні чотири роки «Укрзалізниця» стала збитковою, а ситуація досягла апогею у 2020 році, коли транспортне підприємство показало мінус 12 мільярдів гривень.
Інший бік медалі роботи «Укрзалізниці»: 90% керівництва сьогодні – це тимчасово виконуючі обов’язки, тобто люди, які прийшли «на деякий час». У них взагалі немає плану роботи. А Наглядова рада за ці три роки не розробила плану порятунку компанії.
Загальний обсяг кредитів «Укрзалізниці» складає 1,4 мільярда доларів. Причому частина, яка запозичена в гривнях, була взята під відсотки, які набагато вищі за ринкові, і в цьому винне керівництво «УЗ».
Мінінфраструктури має намір підвищити тарифи на вантажні перевезення залізницею. Так, згідно з опублікованим проєктом наказу, позакласні вантажі будуть прирівняні до вантажів 1-го класу, а для 1 і 2 класів тарифи просто підвищать на 30% і 15% відповідно.
Ми сьогодні в економічній кризі, і додаткове навантаження на бізнес фактично означатиме навантаження на кишені кожного з нас – і це в час, коли ціни на усі продукти, товари і послуги ростуть із катастрофічною швидкістю. Зверніть увагу, що сьогодні на вантажні перевезення у нас вищі тарифи, аніж в наших сусідів. Казахстан має на 30% дешевший тариф, РЖД – на 60%. Ми втрачаємо транзит саме через те, що не можемо надати дешеву послугу.
Насамперед перед тим як пропонувати чергове підвищення тарифів, необхідно провести давно назрілу реформу «Укрзалізниці», щоб не перекладати фінансові проблеми компанії на бізнес. Зараз у представників бізнесу не розуміють, як формуються тарифи, і з чого складається собівартість перевезень. Тому, перш ніж підвищувати тарифи й не лише на вантажні, а й пасажирські перевезення, залізниця повинна пропрацювати структуру тарифів і надати її для обговорення.
А тому логічно, щоб керівництво держави взяло на особистий контроль ситуацію і перевірило факти мільярдних крадіжок на державному підприємстві. Нецільове використання виділених коштів на «Укрзалізниці» не тільки зазнає збитків, а й ставить усю роботу під загрозу, що вже становить небезпеку національній безпеці України.
Михайло Цимбалюк, народний депутат від «Батьківщини», ЦЕНЗОР. НЕТ, 19 липня 2021 року.
