«Корупційний вагон – біжить, хитається», – так можна перефразувати пісню з відомого дитячого мультфільму. Саме ця алюзія виникла в мене тоді, коли в Кабміні почали говорити про чергову зміну керівництва АТ «Укрзалізниця».
Й не дивно – підприємством, на якому працює понад 260 тисяч осіб, а довжина та розгалуженість залізничних шляхів України – другі в Європі й поступаються лише німецьким, керувати досить важко. Тим більше в складних українських реаліях. Але не все так трагічно, як здається на перший погляд. Ми добре пам’ятаємо якісний розвиток української залізниці за часів керівництва Георгія Кірпи – тоді відчувалася рука сильного менеджера, який мав чіткий план роботи і основне – мету.
Опісля змінювалися керівники структури, її назва, але чи не єдиний постійний процес – поступове здорожчання вартості пасажирських та вантажних перевезень. «Укрзалізниця» чи не щомісяця була в епіцентрі корупційних скандалів і призначень захмарних зарплат керівникам та представникам наглядових рад.
Втім кожен чиновник, який отримує посаду, має визнавати свої помилки, а не бавитися цинічними заявами, мовляв «винен не я, а державна система».
Так, на початку лютого Кабмін призначив тимчасового виконувача обов’язків голови правління акціонерного товариства «Українська залізниця» уродженця Сербії, який одружився з українкою, Желька Марчека. Він у 2018 році задекларував 3 квартири і 5 мільйонів гривень доходів, а у березні отримав майже півмільйона гривень заробітної плати. Таким чином Марчек задекларував майже половину місячної зарплати президента США. І це в умовах всесвітньої кризи й на тлі того, що «Укрзалізниця» скорочує додаткові виплати усім працівникам та очікує збитків за перші півроку 2020 року на 6-10 мільярдів гривень.
В таких непростих умовах у профільному міністерстві почали шукати нового керівника «Укрзалізниці». Рішення, можливо, й правильне, але чи понесе відповідальність перед українським суспільством попередній керівник, який не зумів вирішити нагальні проблеми структури. Бо вже за його керування співробітники Служби безпеки України викрили схему розкрадання державних коштів, які були виділені на переоснащення будівлі вагонного депо «Одеської залізниці». Правоохоронці відзначили, що «угода» завдала шкоди на суму майже 600 тисяч гривень. А скільки про такі випадки ми не дізналися і на них просто заплющили очі… Питання риторичне, але водночас і провокативне.
На жаль, ніхто з попередників, які очолювали «Укрзалізницю» відповідальність так не поніс. Як і з профільного міністерства інфраструктури. Претензії були і до Євгена Кравцова – його звільнили 29 січня і закидали засилля корупції в галузі вантажних перевезень. Фактично за доступи до локомотивів для того, щоб можна було бізнесу забезпечити перевезення потрібно було давати хабар.
Звільнення у 2017 році поляка, гітариста рок-групи Войцеха Балчуна з посади керівника «Укрзалізниці» продемонструвало те, що в нашій країні з хабарництвом важко боротися. Та чи були намагання з його боку, якщо своїм найбільшим успіхом роботи в Україні він назвав те, що «вижив і повернувся».
А наглядова рада залізничного підприємства заслуговує окремого тексту. Декілька днів тому міністерство інфраструктури повідомило, що призначає додаткового члена ради «фахову» 24-річну дівчину із зарплатою 160 тисяч гривень на місяць. До речі, зарплата колишнього народного депутата Сергія Лещенка також у складі наглядової ради ще донедавна була майже 600 тисяч гривень… То чи потрібні саме такі контролюючі ради?
«Укрзалізниця» – це потужне підприємство є великим місцем розкрадання державних коштів, тому залишається лише здогадуватися наскільки ця корупційна гідра глибоко вкоренилася у нашій державі. І якби ж то лише на одному підприємстві.
Прикладів такого інколи хаотичного, інколи необдуманого менеджменту на вищих рівнях влади більш, аніж достатньо. До прикладу – з останнього надійні джерела повідомляють, що у «Нафтогазі» шукають заміну виконавчому директору компанії Юрію Вітренко – чи не єдиного представника цієї структури, який не догоджав російському «Газпрому», але й не відмовлявся від надбавок до заплати…
Тому, коли на владних верхівках проводять експерименти з призначеннями, потерпає насправді український народ, який власними податками забезпечує роботу й функціонування усієї держави.
Михайло Цимбалюк, народний депутат від «Батьківщини», ZAXID.NET, 9 квітня 2020 року.
