За шість днів до парламентських виборів на прем’єр-міністра Володимира Гройсмана зійшло одкровення. Настільки доленосне, що він одразу ж вирішив поділитися ним із нацією в прямому ефірі одного з українських телеканалів.
Прем’єр-міністр, який вперто не йде у відставку, нарешті збагнув, чому його уряд, який вже три роки та три місяці протирає штани у найбільшої адмінбудівлі Києва (не враховуючи будинків окремих міністерств) – отакий недолугий.
На жаль, камери не зафіксували моменту, коли він вигукнув «Еврика!», зате прес-служба повідомила усьому світу благу вість: прем’єр-міністр Володимир Гройсман пропонує «оптимізувати» кількість міністерств і скоротити їх до 12. Щоправда, не вже, а у наступній каденції Уряду, очолити яку нинішній очільник не втрачає оптимізму.
Утім, облишмо турботу про наступний уряд українцям, які своїми голосами на виборах уже цієї неділі й визначать склад парламенту, а відтак – коаліції парламентської більшості, до виключних повноважень якої й належить призначення уряду. А наразі чинному прем’єру, який, згідно законодавства, очолюватиме уряд до призначення парламентом нового, порадимо зосередитися на виконанні як його безпосередніх обов’язків, так і власних обіцянок. Бо на них Володимир Гройсман – дуже щедрий: станом на 10 травня на посаді глави уряду дав 357 обіцянок! Та ще й запевняв – Усе, що ми обіцяємо – виконуємо! Утім, як підрахували експерти, умовно виконав лише 39% обіцянок – 141 обіцянку, провалив – 62, а ще 154 – й досі залишаються «в процесі». У такому випадку добрі господарі – якщо не країни, то принаймні власного слова – засукають рукави та беруться до справи, а не біжать на телеефіри із черговими «проектами»…
«Ми можемо за 3-4 роки отримати повну нашу газову незалежність», – обіцяв прем’єр у травні ще 2016 року, після того, як першим же своїм рішенням підняв тарифи для населення. А вже через півтора року «переніс» відмову України від імпорту газу на кінець 2020. Попри те, що і в 2017, і в 2018 роках «Укргазвидобування» видобувало рекордну кількість природного газу, наша країна продовжує закуповувати його. А нещодавно вже Петро Порошенко заявив, що повну енергонезалежність можна забезпечити лише через 2-3 роки…
Не виконав прем’єр й обіцянки створити в 2017 році Службу фінансових розслідувань, отримати черговий транш від МВФ, до кінця 2017-го– внести до Верховної ради законопроект про підвищення пенсій військовослужбовцям.
Одна з найцікавіших обіцянок – внести до парламенту зміни до закону «Про Кабінет міністрів» щодо посилення повноважень прем’єр-міністра. «Я навів би лад за 24 години. Але ви там граєте в демократію – ті прийшли, ті – пішли, а 68 тисяч людей мерзнуть», – заявив Гройсман у листопаді минулого року на засіданні Кабміну, де обговорювався зрив опалювального сезону в низці міст. Хоча й одразу ж після свого призначення Гройсман обіцяв показати, «що таке управління країною». Утім, і такий законопроект він до Ради не подав і досі.
А ще була обіцянка в червні 2018-го ліквідувати схеми контрабанди на митниці. А віз і нині там…
Тож чергова ініціатива Гройсмана нагадує «бородатий» анекдот про поганого танцівника, якому навіть взуття начебто заважає. Насправді ж навіть у заяві про «12 урядовців» він кривить душею, бо наразі із 25 членів Кабміну семеро – це Глава Уряду та 6 віце-прем’єр-міністрів, два з яких одночасно очолюють міністерства, яких загалом є аж 20. У цьому й вся «таємниця полішинеля», яка вирвалась із підсвідомості Гройсмана назовні саме під час прямого ефіру: нині на засіданнях Кабміну у нього, окрім власного, вирішального 13-го, власне і є гарантованих 12 голосів міністрів. А тому, сподіваючись знову очолити уряд, Володимир Гройсман хоче позбутися «внутрішньої опозиції» – міністрів, що увійшли за квотою БПП та президента Порошенка, залишившись натомість виключно із вірними йому особисто – висуванцями «Народного фронту» та перебіжчиками із БПП.
Адже за три роки свого урядування Гройсман, який свого часу відібрав у Яценюка не лише сам Кабмін, але й титул наймолодшого в історії незалежної України прем’єр-міністра, зумів пройти шлях від “великої надії” президента до його “найбільшої помилки”, від слухняного виконавця до політичного конкурента.
Нинішній уряд Гройсмана – вже 22-й в історії України. Проте прем’єр-міністрів було менше – тут Гройсман вісімнадцятий. Річ у тім, що декому із керівників уряду вдалося очолювати його двічі, серед яких і Юлія Тимошенко.
Певна річ, Гройсман мріє про своє друге пришестя. Але це – помилка за Фройдом: як свідчать усі опитування, ні партії Гройсмана, ані його міністрам не судилося потрапити до нового уряду – під виборчим бар’єром їм вдасться хіба що проповзти. Натомість ніхто з них, навіть сам прем’єр у рідній Вінниці, не наважилися піти на вибори у мажоритарному окрузі.
А тому єдиний спосіб для них попрацювати на власне політичне майбутнє – спробувати показати у місяцях, що залишилися до призначення нового уряду, хоч якісь позитивні результати.
Михайло Цимбалюк, голова «Батьківщини» на Львівщині, Zaxid.net, 16 липня 2019р.
