Михайло Цимбалюк: Неоплачувані відпустки можуть призвести до тінізації економіки

Нині Україна і світ загалом постали перед черговим, небаченим досі, випробуванням на перевірку взаємодій влади, суспільства та медиків. Коронавірус – це виклик для мешканців планети, й українці тут не виняток. На жаль, поширення вірусу країнами світу зростає, а статистика невтішна практично в усіх регіонах. Загроза, яка нависла над нашою планетою, потребує швидких та виважених рішень як кожного з нас, так і влади загалом.

Знаково, що напередодні український парламент незалежно від політичних амбіцій консолідувався у боротьбі проти поширення коронавірусної інфекції у країні. Тепер основне, аби свідомість ввімкнулася в кожному з нас. Завдання ж влади – максимально сприяти тому, щоб українці почували себе захищеними та були впевнені, що держава зможе підтримати кожного.

Важливий закон, за який проголосували парламентарі, передбачає проведення закупівель товарів, робіт і послуг для протистояння коронавірусу за спрощеними процедурами; стовідсоткову передоплату за такі товари, роботи й послуги; звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ на лікарські засоби, медичне обладнання для запобігання виникненню та поширенню коронавірусу; контроль з боку Кабінету Міністрів щодо цін на лікарські засоби, товари медичного призначення та соціально значущі товари. Окрім того, ми надали повноваження посиленого контролю з боку Кабміну щодо цін на ліки, товари медпризначення та соціально значущі товари.

Щодо закупівель необхідного медичного обладнання без тендера, то маю надію, що чиновники і ті, хто відповідальний за ці процеси, максимально прозоро проводитимуть фінансові розрахунки. По-перше, переконаний, що ці процеси відбуватимуться під контролем правоохоронних органів. По-друге, усі, хто намагатиметься спекулювати на проблемі, насамперед нестимуть моральну відповідальність перед кожним, хто стикнеться з коронавірусною інфекцією.

Документом також передбачається можливість роботи з дому для працівників, державних службовців і службовців органів місцевого самоврядування та надання за їхньою згодою відпустки; надання права власникам змінювати режими роботи органів, установ, підприємств.

Ми вже отримуємо звернення від працівників, які на час карантину вимушені взяти відпустки за власний рахунок. Прикро, що частина державних компаній зараз вдається до таких непопулярних кроків. Але справа кожного керівника, навіть у найгіршій ситуації, подбати про своїх працівників. Складно в цьому випадку буде вплинути на малий та середній бізнес, а тому державні органи влади мусять виробити алгоритм того, аби ті громадяни, які втратили роботу через карантин, не мали фінансових проблем, які від них напряму не залежать…

Згідно з положеннями прийнятого законодавства, якщо наявна згода працівника, то на період карантину може надаватися відпустка як щорічна (поза графіком), додаткова (якщо працівник має на таке право), так і без збереження заробітної плати. І що важливо – відправлення працівника у відпустку може відбутися лише за його згодою. Якщо такої згоди немає, то працівнику доцільно забезпечити можливість виконання іншої роботи, що безпосередньо не пов’язана із проведенням заборонених заходів (наприклад, працівники сфери освіти можуть проводити дистанційне навчання, розробляти начальні плани тощо). І знову ж це все на папері, а в житті не так. Неоплачувані відпустки можуть призвести до тінізації економіки. Працівники салонів краси перейдуть у режим роботи «на дому», водії маршрутних автобусів пересядуть на власні авто й нелегально перевозитимуть пасажирів, кожен намагатиметься насамперед не вберегти себе і ближніх від коронавірусу, а заробити гроші, аби прогодувати власні родини. Тому насамперед підприємці повинні були б зацікавлені в тому, щоб забезпечувати своїх працівників і таким чином вберегти їх у своїй команді, бо кризові часи минуть, а працювати вже не буде кому…

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 113 Кодексу законів про працю, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові окладу.

Варто наголосити, що у європейських країнах, де також запроваджено карантинні заходи, багато компаній сьогодні застосовують режим надомної роботи для більшості працівників із метою запобігання поширенню коронавірусу.

До народних обранців уже надходять скарги від педагогів, що на деяких територіях їх змушують іти в неоплачувану відпустку на час карантину. І це попри те, що в Міносвіти таке рішення називають незаконним.

Ще одна важлива опція – згідно із законом №3219, Кабмін зобов’язаний у тижневий термін встановити доплати у розмірі 200% до зарплат медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах із ліквідації захворювання серед людей на коронавірус. Також передбачені доплати окремим категоріям працівників, які забезпечують основні сфери життєдіяльності.

Щодо доплат медичним працівникам, то в нашій країні вже маємо хороші приклади, коли місцеві ради виділяють із власних бюджетів необхідні кошти, яких потребують «люди в білих халатах», адже саме медики зараз мають необхідність у найбільшій підтримці, вдячності та мотивації, бо не кожен може погодитися йти на боротьбу з маловідомим вірусом. І не дивно, що не погоджуються, бо стан української медицини давно очікував кращого, й тим більше лікарі потребують масово елементарних засобів захисту – масок, захисних костюмів й експрес-тестів на виявлення коронавірусу. У цьому напрямку ми й надалі «пробуксовуємо». Оскільки в нашій країні працює принцип фінансової децентралізації, то, очевидно, фінансове забезпечення медиків можуть і надалі перекладати на плечі місцевих бюджетів.

Приклад Італії наводить на очевидні висновки. Там у місцевих лікарнях відчувається гостра нестача медичного персоналу. У владі кажуть, щоб упоратися з динамікою епідемії, потрібно прийняти на роботу щонайменше 2000 лікарів і 5000 медсестер та допоміжного персоналу.

Уряд Італії звернувся до лікарів, які вже на пенсії, із закликом тимчасово повернутися на роботу. Також студентам-медикам, які вже пройшли спеціалізацію і мають лише захистити дипломи, дозволили працювати в лікарнях, де бракує медичного персоналу.

Також варто зазначити, що проголосованим напередодні законом прописується адміністративна відповідальність за самовільне залишення місця обсервації особою, яка може бути інфікована хворобою COVID-19, а також підвищення кримінальної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням.

Інший законопроєкт, який ми вже проголосували, звільняє громадян від штрафів і пені за прострочення виплат за споживчими кредитами з 1 березня до 30 квітня і вводить допомогу для тих, хто захворів на коронавірус і перебуває в самоізоляції. Це хороший крок, оскільки ми не застраховані від того, що відбуватиметься в майбутньому з бізнесом і економікою через суттєві коливання ціни на валюту й зменшенням попиту на послуги.

Також варто зауважити, що комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів напрацьовує проєкт закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту населення на період вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникненню й поширенню коронавірусної інфекції». Зокрема, планується на законодавчому рівні затвердити гнучкий режим робочого часу, дистанційну роботу. У Податковому кодексі України маємо намір прописати те, щоб тимчасово на період здійснення заходів щодо карантину звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходи у вигляді зарплати, нараховані платнику податку відповідно до умов трудового договору.

Але все ж чи достатньо ми робимо на законодавчому рівні задля попередження росту захворюваності на коронавірус у нашій країні? Питання, мабуть, риторичне і відповідь знайти важко, бо в такій трагічній ситуації опинилися вперше всі країни світу, і єдино правильну модель виробити буде важко. Але все ж можливо, передовсім опираючись на досвід інших країн. І ще важливий аспект – влада може ухвалювати сотні необхідних країні законів, але вони не матимуть жодної ваги, якщо українці не будуть їх дотримуватися.

Насамперед важливо, аби українці усвідомили важливість і необхідність проведення в нашій країні усіх профілактичних заходів. Вони мають сенс, якщо дозволять уберегти життя хоча б одного нашого співгромадянина.

Знову ж таки, озираючись на світовий досвід, першими запобіжних заходів вжили країни, які найбільш постраждали від коронавірусу. Наприкінці лютого парламент Китаю переніс свою десятиденну березневу сесію, нова дата її проведення поки невідома. Водночас були скасовані засідання парламенту Південної Кореї, додатково в будівлі провели дезінфекцію. Парламенти практично всіх країн світу, де були виявлені перші хворі на коронавірус, одразу припиняли свою роботу. Міжнародні організації теж змушені були вжити заходів безпеки через коронавірус. Дистанційно працює й секретаріат ООН, окрім випадків, коли для виконання принципово важливої роботи потрібна фізична присутність співробітника.

Прикметно, що Латвія стала першою країною Балтії, де поліція порушила кримінальну справу за поширення фейкових новин про коронавірус. За даними місцевих ЗМІ, справа заведена на чоловіка, який опублікував у соціальних мережах відео про те, що у країні нібито є випадок коронавірусу, хоча на той момент цього зафіксовано не було. Боротьба з поширенням неправдивих новин у соціальних мережах, за допомогою смс має бути у пріоритеті й в українських правоохоронців.

Упевнений, в української нації попереду ще багато викликів, але якщо ми згуртуємося, не будемо думати лише про себе й почнемо відповідально ставитися до всього, що рекомендують нам у Кабміні, Міністерстві охорони здоров’я, органах місцевих влад, і не роздмухуватимемо паніку – нам вдасться перемогти цю недугу.

Михайло Цимбалюк, народний депутат від «Батьківщини», ГОРДОН, 20 березня 2020 року.