У ставленні до влади в українців домінують негативні емоції. Про це свідчать результати опитування, проведеного напередодні центром SOCIS. Так, розчарування відчувають 45% опитаних, тривогу і страх – 22%, ненависть – 6%. Надію зберігають 26%, симпатію – лише 4% і лише 1,5% – гордість.
На запитання «Як би ви оцінили в цілому нинішню владу президента?» 57,1% опитаних назвали її непрофесійною і дилетантською, ще 16,3% вважають її популістською. Компетентною її назвали 12,1% опитаних.
Некомпетентність влади головною причиною економічної кризи вважають 27,8% опитаних, а 40,2% пов’язують кризу передусім із високим рівнем корупції.
«І Офіс Президента, і «монобільшість» у парламенті абсолютно непрофесійні», – часто цю думку чую від своїх виборців, які наголошують, що навіть, якщо вони долучаються до розв’язання проблеми, то або це не дає жодного ефекту, або призводить до погіршення ситуації в Україні.
Ситуацію щодо невдоволення українців нинішньою владою підігріла низка міжнародних скандалів довкола судді-втікача Чауса, «вагнерівців», а також знайдення повішеним в одному з київських парків білоруського активіста. Питань щодо цих сумних історій є дуже багато і якщо події навколо Чауса перетворюють Україну в країну абсурду на світовому майданчику, то зникнення активістів-біженців становить величезну загрозу внутрішній безпеці нашої країни. Показово, що такі резонансні події в Україні залишаються без офіційних коментарів як з боку Офісу Президента, так і зі сторони представників більшості у ВРУ. Натомість ми можемо похизуватися бажанням тісно співпрацювати з компартією Китаю або анонсувати зустріч з президентом США «на підвищених тонах».
Така безхребетність у позиції тих чи інших державних подій підкреслює те, що в країні відсутня владна вертикаль, яка охоплює Офіс Президента і загальнодержавні відомства, які переходять на місця.
В контексті децентралізації й укрупнення районів виникло питання – наскільки надійною є президентська вертикаль на місцях? Адже ще недавно влада українцям обіцяла запустити проєкт LIFT, основна мета якого – нібито проводити чесний та прозорий добір фахівців, під час якого буде унеможливлене зловживання. Зрештою як показав досвід – посади у районних держадміністраціях отримують не переможці за системою LIFT (про цю систему, до речі, вже й не згадують), а «свої» люди, які вже попереднього домовилися за посади. І такі випадки, коли ігнорується так звана «незалежна соціальна платформа» спостерігаються практично у кожному регіоні.
Це на тлі того, коли в Офісі Президента України, очевидно, обрали інші пріоритети в управлінні державою і відпустили у вільне плавання підбір кадрів на місцях. Тому виникає логічне питання – чи впевнений Президент у своїх підлеглих і в якому напрямку вони прийматимуть рішення в критичній ситуації. Адже саме спільність дій і злагодженість роботи є єдиним способом мінімізації будь-яких загроз. Але яка мова може йти про спільність дій, якщо навіть в ОДА не поспішають виконувати поточні доручення, які надходять з Офісу Президента. Тут заради справедливості варто зазначити, що не сумніваюся в доцільності й актуальності завдань, які надходять з Банкової, проте на місцях працюють люди, які здебільшого через відсутність досвіду діють ситуативно, а не професійно, тому на цьому також варто робити акцент.
Кадровий голод в нашій країні навіть не планувався до приходу нинішньої влади, але за фактом спостерігаємо брак кадрів як на місцях, так і у загальнонаціональних масштабах. Професіоналів, на жаль, не вистачає ані на Банковій в Києві, ані в обласних державних адміністрацій або районних чи міських управліннях. І прикро, що держава не приділяє достатньої уваги цьому питанню, бо якісний менеджерський склад – це запорука успіху, а відтак і стимул для того, щоб рівень довіри українців до влади зростав…
Михайло Цимбалюк, народний депутат від «Батьківщини», ЦЕНЗОР. НЕТ, 5 серпня 2021 року.
