Михайло Цимбалюк: «Економічний паспорт» українця – без грошей і з корупційними ризиками

Виплати за економічним паспортом розпочнуть 2037 року. До цього влада «освоюватиме» мільярди на піар та фінансування збиткових держпідприємств.

Українська влада вирішила запровадити економічний паспорт, завдяки якому держава планує накопичувати гроші від рентних платежів за користування надрами та видобування корисних копалин. А всі діти, які народилися із 2019 року, зможуть скористатися допомогою при досягненні повноліття. Гроші можна буде витратити, щоб отримати вищу або  професійно-технічну освіту в Україні, купити житло в Україні або переказати кошти на особовий пенсійний рахунок. Але, за «доброю» традицією практично всіх ініціатив нинішньої влади, ця також є вже надто недосконалою.

Запропонований президентом України пакет законопроєктів про економічний паспорт передбачає створення Фонду майбутніх поколінь за рахунок направлення коштів від сплати рентних платежів за видобуток корисних копалин, нафти й газу із загального фонду Державного бюджету (70% ренти – за видобуток корисних копалин загальнодержавного значення; 95% ренти – за видобуток нафти і газу; 100% ренти – за видобуток із континентального шельфу) починаючи з 2023 року.

Варто наголосити, що таким чином формується доволі віртуальний фонд, який почне наповнюватися мільярдами гривень із 2023 року, а виплати розпочнуться лише у 2037 році. Як підсумок, упродовж наступних 14 років влада успішно «освоюватиме» мільярди податкових надходжень від видобутку корисних копалин із загального фонду державного бюджету та витрачатиме їх, до прикладу, на піар «Великого будівництва», фінансування збиткових державних підприємств тощо.

Утім, насамперед зазначу, що цей президентський проєкт закону порушує Конституцію України в частині рівності прав громадян України, є дискримінаційним. Влада вже ділить всіх дітей на народжених до і після 1 січня 2019 року і таким чином закріплює абсолютну нерівність громадян і вибірковість до певних категорій населення з політичних мотивів.

Окрім того, у пропонованій ініціативі відсутні механізми компенсації втрачених надходжень до загального фонду Державного бюджету. За прогнозами економістів, дефіцит бюджету України зросте на 25 млрд грн у 2023-му, а до 2033 року цей розрив збільшиться до 50 млрд грн. При цьому законопроєкт не передбачає жодних механізмів збалансування та компенсаторів втрачених доходів. Очевидно, цю «діру» в бюджеті доведеться закривати за рахунок інших податків, зборів чи нових запозичень під відсотки, які віддаватимуть майбутні покоління.

Як зазначалося, кошти фонду повнолітні громадяни зможуть витрачати на оплату навчання, лікування чи пенсійні заощадження, купівлю нерухомості (розрахунково говорять про суму близько $10 тис. на одну дитину у 2037 році, однак з урахуванням інфляції в Україні за ці «накопичення», якщо вони залишаться, й однокімнатну квартиру в райцентрі не купиш.

Інвестори втратять будь-яку зацікавленість у вкладенні фінансових ресурсів у видобуток корисних копалин та вуглеводнів в Україні, адже така непрозорість державних фінансів разом із непередбачуваною податковою політикою стануть своєрідним знаком «стопом» для будь-яких зовнішніх інвестицій. Держава не тільки втратить нинішні джерела наповнення бюджету, а й занедбає видобуток природного газу, що має забезпечити енергетичну незалежність України. Як наслідок – дефіцит бюджетів усіх рівнів, масові простої та звільнення працівників видобувних галузей, а також Фонд майбутніх поколінь із нульовим балансом та мільйонами ошуканих українців.

В ідеалі у Фонд майбутніх поколінь необхідно спрямувати не ренту від корисних копалин, що спричинить цілу низку негативних наслідків для України, а 80–100% реального збільшення надходжень від митниці, щоб за благополуччя майбутніх поколінь заплатили контрабандисти, а не Україна коштом знищення медицини, освіти та сектору безпеки. Окрім того, потрібно піти шляхом повернення коштів з офшорів, бо саме туди вливається величезна кількість грошей, а також необхідно вивести українську економіку з тіні, яка за даними експертів складає до 40%.

Також варто заборонити спрямовувати кошти на фінансування дефіциту державного бюджету або державних підприємств, щоб ці кошти працювали на розвиток економіки України, а не на корупційні «годівнички» влади та наближених чиновників.

Михайло Цимбалюк, народний депутат від «Батьківщини», ГОРДОН, 20 грудня 2021 року.

Календар новин

Останні новини

Фото дня

Відео дня

Пряма мова