Цей нормативно-правовий акт визначає верифікацію державних виплат, як комплекс заходів зі збору та перевірки достовірності інформації для призначення, нарахування та здійснення державних виплат за допомогою інформаційно-аналітичної платформи. Закон, проголосований силами монобільшості, вступив у дію, проте суттєвого надходження до бюджету так і не забезпечив, не зумівши виправдати очікування авторів і прихильників цього законодавчого документа. Загалом за минулий рік Мінфін провів верифікацію […]
Цей нормативно-правовий акт визначає верифікацію державних виплат, як комплекс заходів зі збору та перевірки достовірності інформації для призначення, нарахування та здійснення державних виплат за допомогою інформаційно-аналітичної платформи.
Закон, проголосований силами монобільшості, вступив у дію, проте суттєвого надходження до бюджету так і не забезпечив, не зумівши виправдати очікування авторів і прихильників цього законодавчого документа.
Загалом за минулий рік Мінфін провів верифікацію державних виплат на суму понад 450 мільярдів гривень, із них у виплатах на 4 мільярди було виявлено невідповідності у реєстрах, які надалі усунули. Втім, даних щодо того, скільки саме неправомірних виплат вдалося повернути до держбюджету у Мінфіні не повідомили. А за інформацією Пенсійного фонду, за 2020 рік унаслідок відповідних рекомендацій Міністерства фінансів було припинено нарахування пенсій лише 12 справами. В інших випадках підстав для припинення виплат не було виявлено.
Насправді важливо, щоб у процесі верифікації державних виплат особливу увагу приділяли питанню захисту персональних даних громадян. Бо ще в 2018 році Коституційний суд визнав неконституційним надання Міністерству фінансів доступу до інформації, що містить персональні дані отримувачів соціальних виплат.
У суді зазначили, що Міністерство має право отримувати та обробляти інформацію з персональними даними лише у випадку «законної мети». Проте через відсутність чітких критеріїв цієї «законної мети» неможливо навіть мінімально захистити персональні дані.
Варто наголосити, що нинішня влада веде активну роботу для того, щоб запустити систему превентивної верифікації. Тобто органи, що здійснюють і призначають державні виплати, отримуватимуть інформацію щодо відповідності заявника вимогам для призначення допомоги ще до ухвалення відповідного рішення. До такої інформації може належати, зокрема, достовірність і повнота наданих заявником даних.
Варто закцентувати увагу і на проблемі реалізації верифікації в умовах децентралізації, коли в Україні в рази скоротили кількість райдержадміністрацій, при яких працюють управління соціального захисту населення. Саме на соціальних інспекторів покладена робота і за перевіркою певних осіб, які отримали чи планують отримувати допомогу від держави. Логістика в цьому процесі складна, оскільки на прикладі навіть новоствореного Львівського району з Рави-Руської до райцентру майже 70 кілометрів. У майбутньому перевірку соціальних виплат планують перекласти на старост населених пунктів, а це провокуватиме корупційну складову, коли про можливі перевірки «сусід повідомлятиме сусіда».
З іншого боку, у процесі верифікації можна зробити висновок, що багато не вдасться повернути грошей до бюджету, адже тут так звана «кругова порука», коли «свої ж своїх перевіряють», бо ініціатива урядова, а перевіряє Мінфін.
Закон «Про верифікацію і моніторинг державних виплат» у підсумку обмежує кількість українців, що насправді претендують на субсидію. Відповідні служби безперешкодно моніторять життя українців, зокрема виплати, банківські платежі й покупки тих, хто отримував субсидії протягом останніх трьох років, і в разі порушень – зобов’язати повернути кошти державі.
Насправді державна політика у виплаті соціальної допомоги має базуватися на бажанні влади допомагати своїм співгромадянам. А завдання інших профільних міністерств – знаходити джерела фінансування виплат, яких потребують малозахищені верстви населення.
Михайло Цимбалюк, народний депутат від «Батьківщини», ЦЕНЗОР.НЕТ, 12 березня 2021 року.
