У 2019 році було зареєстровано 312 211 нових ФОПів, що на 15% менше, аніж у 2018. Вважається, що така динаміка була викликана низкою владних рішень, які на думку фізичних осіб-підприємців, суттєво підвищують фіскальний тиск. Експерти переконані, що динаміка падіння зареєстрованих ФОПів спостерігатиметься і в 2020 році. Оскільки передумов для цього предостатньо.
Прийняті Верховною Радою ще минулого року в першому та другому читанні «антипідприємницькі» закони №128-ІХ та №129-ІХ викликали широкий резонанс у бізнесовому середовищі. Маючи власну справу і ставши підприємцями, кожен обрав групу оподаткування, єдиний податок чи загальну систему, зараз же все обертатиметься зовсім по-іншому, принаймні це пропонують у владі.
Так, із 1 січня 2021 року використання реєстраторів розрахункових операцій стане обов’язковим для всіх платників єдиного податку другої та третьої груп незалежно від виду діяльності. Для окремих категорій підприємців ці зміни набудуть чинності вже з 1 жовтня цього року.
Нині, зі зміною законодавства, може відбутися різка зміна правил з одночасним збільшенням санкцій та можливого тиску зі сторони державних контролюючих органів. За повідомленням Державної регуляторної служби, прогнозні витрати бізнесу в разі їхнього вступу в дію становитимуть орієнтовно 22 мільярди гривень на адміністрування процесів застосування РРО (реєстратори розрахункових операцій).
Передбачена у законах можливість використання програмних реєстраторів розрахункових операцій створює ризик незабезпечення надійності захисту інформації від спотворення та неналежного виконання фіскальних функцій. Як наслідок, підприємці можуть бути змушені використовувати в своїй діяльності звичайні реєстратори, що може спровокувати збільшення випадків застосування до них фінансових санкцій за результатами перевірок.
Варто також наголосити, що у Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради, зі свого боку, вказували на необґрунтованість збільшення штрафів для підприємців. «Передбачається скасування символічного штрафу в одну гривню за порушення вперше протягом року. Така пропозиція видається дещо вразливою, оскільки її запровадження свого часу було обумовлене необхідністю припинення практики зловживань контролюючих органів при проведенні перевірок», – указано у висновку.
Підприємці малого бізнесу об’єднують собою сім мільйонів осіб і їхні вимоги – надзвичайно прості – припинення чиновницького свавілля, а також скасування антипідприємницьких рішень. Люди нарікають, що їхні малі бізнеси на межі закриття – помилка у звітності карається штрафом. Усе це, кажуть, їм коштуватиме чималих грошей. Відтак витрати доведеться або перекласти на покупців, піднявши вартість товару, або взагалі зачинитися.
Спростити роботу малого бізнесу в Україні мають на меті два опозиційні альтернативні законопроєкти (3853-1 і 3853-2), один з яких авторства Юлії Тимошенко та депутатів від ВО «Батьківщина». Так, ці законодавчі ініціативи направлені на запровадження нових та лояльніших правил для суб’єктів спрощеної системи оподаткування, що дасть змогу спростити ведення бізнесу, скоротити витрати платників податків на виконання податкового обліку. Зараз 50% надходжень місцевих бюджетів – це надходження, які сплачують фізичні особи-підприємці на спрощеній системі оподаткування, а тому основа альтернативного Законопроєкту Тимошенко – держаний захист та сприяння у роботі малого бізнесу.
У цьому випадку необхідно піти назустріч малому бізнесу, який зумів вижити в непростих умовах карантину, коли від підприємців повністю відвернулася держава. Зараз же наше завдання – почути вимоги і не підтримувати відверто лобістські законопроєкти у парламенті.
Михайло Цимбалюк, народний депутат від «Батьківщини», Leopolis.news, 29 вересня 2020 року.
