29 жовтня на Львівщині відбудуться вибори до восьми об’єднаних територіальних громад. А отже, попри зволікання, в країні повільно, але таки відбувається процес децентралізації, який стартував ще два роки тому.
Децентралізація має у собі великий позитивний потенціал, але й загроз ховається за нею не менше – примусові об’єднання населених пунктів, недостатнє фінансування самого процесу, дезорієнтованість мешканців сіл, які часто не розуміють, що власне відбувається. Хаос вигідний владі, бо він відкриває простір для маніпуляцій і він же забирає у громад можливості, навішуючи на ще не народжені адміністративні одиниці дуже багато обов’язків.
Очевидним і крикливим фактом недосконалості процесу децентралізації є те, що часто об’єднання громад відбувається недобровільно, а напіввипадково та примусово. Як результат – громади стають штучним утворенням, яке не має змоги повноцінно використати свій потенціал, адже рішення про об’єднання ухвалювали немісцеві мешканці, а чиновники, які часто навіть не бували у селах, чию долю вони «розкреслили». Так, в законі не зазначено чітко кількісний склад ініціативної групи об’єднання, але переконаний, що для цього необхідно мінімум 50% тих людей, які мають право голосу.
Прикладом на Львівщині може бути Пустомитівський район, де вибори відбуваються не зі згоди громадськості, а там, де влада відчуває, що отримає найбільшу підтримку. І це зрозуміло, адже цей район, як і Самбірщина та Мостищина – вотчина народних депутатів від БПП, які «працюють» на своїх округах роками і не потерплять поразки, тим більше, що саме на їхню якісну роботу сподіваються у Адміністрації Президента.
Ремонти доріг, шкіл, дитячих садочків за державні гроші в цих округах сприймають як невтомну працю нардепів, але це ж не так – це просто тотальний контроль і утримування влади. Хорошим винятком цього регіону можу назвати одну з найуспішніших громад України – Новокалинівську. Її голова Богдан Юзвяк взяв під особистий контроль виборчу кампанію наших кандидатів у Воютичах та Рудках і його досвід керування, впевнений, переймуть «батьківщинівці», а основне те, як якісно управляти громадою незалежно від олігархів та провладного ярма.
Вибори до рад ОТГ є генеральною репетицією президентських та парламентських 2019 року – свідченням цього є те, наскільки потужно партії включилися у передвиборчу гру. І це ще один опосередкований недолік всього процесу, адже велика політична гра влади рідко коли чесна, а тому є загроза, що ради отримають не найякісніших представників громадськості.
Приклад – тиск на команду «батьківщинівців» області. Зокрема, маємо інформацію, що у Мостиському районі двоє наших кандидатів у депутати зійшли з виборчих перегонів, оскільки на них і на членів їхньої родини здійснювали тиск голова райдержадміністрації та працівники міграційної служби, мовляв «знімайте свої кандидатури або йдіть від провладної партії».
Прикро, що й у Славську керівник місцевого держлісгоспу запрошував на розмову свого підлеглого з вимогою написати заяву на звільнення у випадку участі у виборах від опозиційної партії. На жаль, такі ситуації непоодинокі і під час сесії Львівської облради наші депутати звернулися до правоохоронців із вимогою забезпечити дотримання виборчого законодавства в області. Влада мала би адекватно реагувати на такі сигнали, бо це їй аж ніяк не робить честі. Втім, жодної реакції наразі немає.
Особливу увагу акцентую на Славську, де є серйозна загроза приходу до влади людей, метою яких є розбазарювання дорогоцінної землі та інфраструктури регіону, фактична передача всього потенціалу містечка у руки олігархів. І ми відкрито питаємо – хто цей майбутній «інвестор»? Чому він сюди йде і що отримає громада та мешканці? Людей турбує це питання, бо кожен з них має невелику кількість землі, якою дорожить, це те, що прийшло у спадок від попередніх поколінь.
Тут виникає загроза, що в одну мить хтось може прийти і сказати – «забирайся, бо ми твою землю вилучаємо, тому що тут буде підйомник чи гірськолижна база». А що для людини? Продавши цей клаптик землі за мізерні кошти, люди позбавлять себе і всі майбутні покоління найголовнішого – можливості бути господарем на своїй землі, у своїй державі.
Ще однією небезпекою, яку через дії можновладців несе децентралізація, є недостатнє фінансування самого процесу. У Польщі центральна влада допомогла на місцях провести оптимізацію шкіл, садочків, медичних закладів, а після того передала громадам важелі впливу та бюджет. В нас же все навпаки – чиновники поспішили все передати на місця, дали певну дотацію, а після того поволі забирають та обрізають фінансування соціально важливих об’єктів.
Це дуже лаконічний перелік тих загроз, перед якими уже постають громади. Втім таки вірю, що спільними зусиллями ми зможемо нейтралізувати усі небезпеки, адже громада – єдиний організм, який має успішно розкривати потенціал кожного свого елементу – населеного пункту, родини, особистості.
І приємно розуміти, що команда «Батьківщини» може забезпечити цей успішний розвиток. Вірю, що брудна гра не завадить виборцям отримати по-справжньому гідних представників у радах ОТГ.
Михайло Цимбалюк, голова Львівської обласної парторганізації ВО «Батьківщина», ZAXID.NET, 19 жовтня 2017р.
