В середині липня Верховна Рада прийняла у цілому законопроєкт №11256-2 про підвищення акцизного податку на пальне.
Серед аргументів, які наводили ініціатори проєкту закону – приведення акцизів у відповідність до законодавства Євросоюзу, і що це нібито один із фіскальних заходів у межах програми МВФ Механізму розширеного фінансування (Exten ded Fund Facility). В Україні ставки зростатимуть щороку і вийдуть на мінімальний рівень ЄС у 2028 році. Згідно з розрахунками, найбільше акцизи щорічно будуть зростати на дизельне пальне. Кошти, додатково отримані від акцизного податку, підуть на армію.
Рішення радикально піднімати акциз під час війни – не найкраща дія. Особливо цинічно виглядає аргументація деяких колег щодо необхідності вийти на рівень сплати акцизу як в Євросоюзі. Проте ніхто не говорить, що дохід в українських родин жодним чином не відповідає рівню як в ЄС.
Графік підвищення ставок акцизного податку на пальне 2024 – 2028 роках
На сьогодні, основними споживачами пального являється армія, фактично держава та аграрії. За задумом, підняття акцизу на пальне мало б скоротити дефіцит бюджету за рахунок надходження сплати акцизів. Проте ніхто не дивиться на той момент, що тепер армія повинна буде більше коштів витрачати не на озброєння, а на пальне. Тобто держава сама собі буде сплачувати більше коштів, тим самим зменшуючи бюджет Міноборони на закупівлю озброєнь. За таких обставин дефіцит бюджету буде збільшуватися.
Збільшення акцизу на пальне напряму зачіпає найбільш експортну галузь України, а саме аграріїв. Ситуація, в якій опинилися аграрії, взагалі не витримує жодної критики. Чи не єдина галузь, яка заводить валюту в середину країни, при складнощах з експортом своєї продукції. Тепер держава вирішила заглянути в кишеню аграріям, збільшивши їхні витрати на пальне, і відповідно, на собівартість їхньої продукції. З кожним роком нашим аграріям все складніше конкурувати на міжнародних ринках.
Підвищення вартості пального призведе до подорожчання транспортування товарів, що, своєю чергою, спричинить інфляцію. Це негативно вплине на купівельну спроможність населення та загальний стан економіки. Підвищення вартості логістики зробить українські товари менш конкурентоспроможними на світовому ринку, особливо для тих галузей, які значно залежать від транспортних витрат (наприклад, той самий агропромисловий комплекс). З дефіцитом електрогенеруючих потужностей велика частина бізнесу перейшла на дизельні генератори. Використання таких генераторів збільшує витрати на електроенергію, проте з підняттям цін на пальне, малий та середній бізнес змушений ще більше витрачатися, а продукція зростатиме в собівартості.
Мало того, підвищення акцизів може стимулювати розвиток тіньового ринку пального, що призведе до втрати бюджетних коштів та посилення корупції. За розрахунками експертів, у 2023 році втрати бюджетів від несплати податків з пального (“чорні” продажі + мінімізація податків мережами) склали 9-10 мільярдів гривень за рік, що складає близько 15%. Таким чином держава не в змозі зібрати дійсний об’єм акцизів, тож навіщо їх збільшувати, не відомо. Це схоже на те, що таким чином державний апарат стимулює дистриб’юторів йти в тінь.
Підвищення акцизів на пальне в Україні в умовах війни та високої інфляції може мати серйозні негативні наслідки для населення та економіки в цілому. Перед прийняттям такого рішення необхідно ретельно зважити всі “за” і “проти” та розробити комплекс заходів, спрямованих на збалансування бюджету та підтримку економічного зростання.
Костянтин Бондарєв, народний депутат від «Батьківщини», блог для COMMENTS.UA, 6 серпня 2024 року.
