Законопроєкт про олігархів передусім має піарну мету, аби в українців сформувалась думка, що президент і чинна влада взялись за боротьбу з олігархами. Назва гарна, а от наповнення…
Цей закон пустий, не робочий, дуже суб’єктивний. У ньому не ті органи займаються олігархами, які мають займатись, створюється якийсь монстр з РНБО, в якого зовсім інші функції. При цьому де Антимонопольний комітет? Чому він не працює? Де хоч слово про економіку?
Але «картинка» під час першого читання буде формуватись наступна: дивіться, хто за закон не голосує – той представник олігархів, або сам олігарх, а хто голосує – той хоче боротись із олігархами.
Цей закон містить вибіркове правосуддя і суб’єктивний підхід, бо одних РНБО може побачити олігархами, а інших – не може.
Потім кажуть, що олігарх має продати ЗМІ «доброчесній особі», а що таке «доброчесна особа»? Теж розмите поняття. Когось можна визнати «доброчесним», а хтось недоброчесний.
Це дозволить РНБО вішати ярлики, і щоб не попасти у реєстр, або з нього вийти, треба буде такому суб’єкту зробити якісь дії «на зустріч» людям, які зможуть його туди включити, або не включити.
Мені сподобалась реакція спікера ВРУ, який сказав, що РНБО не може бути цим органом через можливий конфлікт інтересів, бо в складі РНБО можуть бути люди з ознаками олігархів. Тобто спікер щось знає. Було б справедливо, щоб він одразу оголосив, хто у складі РНБО підпадає під ознаки олігархів, щоб і ми всі знали.
Іван Крулько, заступник Голови партії «Батьківщина», Facebook, 4 червня 2021 року.
