Влада має припинити водити за ніс цивілізований світ, який нам допомагає, і почати виконувати свої обіцянки: створити Антикорупційний суд і обрати аудиторів НАБУ.
На цьому наголосив заступник Голови партії «Батьківщина» Іван Крулько під час програми «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK.
На переконання народного депутата, проблеми з обранням аудиторів НАБУ та конспірацією навколо цього процесу виникають через бажання влади знайти лояльних кандидатів на ці посади.
«Єдиний спосіб звільнити голову НАБУ, або підвісити його на гачок – це мати в своїх руках залежних аудиторів. Той, хто контролює аудиторів, може гіпотетично контролювати й голову НАБУ, або впливати на нього. Тому є бажання, аби аудитори НАБУ від усіх трьох суб’єктів внесення були лояльні до Адміністрації Президента, до Банкової», – пояснив він.
За словами Івана Крулька, для «Батьківщини» ключовий момент у відборі аудиторів полягає у тому, щоб кандидати були фахівцями у цій сфері, могли провести незалежний аудит і користувались авторитетом у суспільстві. Саме тому фракція підтримувала кандидатуру Роберта Сторча, нагадав він.
«Так само ми підтримаємо, я переконаний, кандидатури і Марти Борщ, і Карлоса Кастресани», – додав народний депутат.
Іван Крулько зауважив: усі чудово розуміють, що зволікання зі створенням Вищого антикорупційного суду не дає можливості ефективно розслідувати справи, які стосуються корупціонерів найвищого ґатунку.
«Як би НАБУ не працювало, якщо немає суду, який здатен виносити правосудні рішення, то нічого з цього не вийде», – резюмував він.
Крулько також переконаний: у влади немає реального бажання боротися з корупцією. Про що свідчить і затягування зі створенням Антикорупційного суду.
За словами парламентаря, «президенту не треба було перераховувати мільйон з партійної каси БПП, щоб написати законопроект про Антикорупційний суд». Адже глава держави міг узяти депутатський проект за основу, тим більше, що той мав загальний позитивний висновок Венеціанської комісії, вважає політик.
«Ми відкликали депутатський законопроект, щоб президент міг безкоштовно внести у нього правки», – нагадав Іван Крулько.
Парламентар зауважив, що основна різниця між цими проектами полягає у тому, як добиратимуться судді вищого антикорупційного суду.
«І друге питання, яке вже зараз виникло, – які справи цей суд буде слухати. Щоб не вийшло так, що його завалять дрібними справами і він не зможе зосередитись на топ-корупції», – застеріг депутат.
На зауваження одного із депутатів із провладної партії щодо того, що антикорупційні суди створені лише у відсталих країнах і Україні він не потрібен, Іван Крулько відповів, що такі суди є у 20 країнах світу, у тому числі у двох країнах ЄС – Хорватії та Словаччині, які до входження в ЄС таких судів не мали.
«Безумовно, що такі суди не створюються там, де все гаразд із рівнем корупції, інвестицій тощо. Антикорупційні суди створюються там, де є проблеми з корупцією і де чинна судова система не здатна справитись із цим. Якщо Хорватію і Словаччину, які створили антикорупційні суди, прийняли в ЄС, значить цей суд там виконав свою функцію і сьогодні вони на десятки позицій вище від України у рейтингу рівня корупції, рівня життя та інвестицій», – аргументував Іван Крулько.
Член фракції також наголосив, що Україна має виходити із цього зачарованого кола і перестати ганьбитись на весь світ: «Корупціонери повинні сидіти за ґратами, а у владі мають бути ті, хто мають нульову толерантність до корупції».
