Під час восьмої сесії Парламентської Асамблеї ЄВРОНЕСТ, що проходила з 8 по 10 грудня у Тбілісі, ухвалено п’ять резолюцій.
Отже, коротко про що вони і як стосуються України:
1. Резолюція «Стратегія Тріо+ 2030» про стратегію глибшої євроінтеграції України, Грузії та Молдови, що досягли прогресу у гармонізації законодавства та інтеграції з ЄС. А також про можливість долучення інших країн, які зможуть наздогнати «Тріо».
На думку членів ПА ЄВРОНЕСТ, політика «відкритих дверей» ЄС щодо успішних країн «Східного Партнерства» (СхП) дозволить зберегти мотивацію для інших до 2030 року і прискорить євроінтеграційні процеси.
При цьому наголошується, що ЄС потребує оновлення, а її політичні інструменти – реформування. Особлива увага ЄС і країн «СхП» має бути зосереджена на створенні спільних механізмів протидії гібридним загрозам Кремля, що намагається впливати на країни «СхП» і всіляко перешкоджає їх інтеграції в ЄС.
2. У резолюції «Про парламентський контроль…» йдеться про необхідність посилення парламентського контролю за держорганами та сектором безпеки, здійснення адмінреформи та реформи виборчого законодавства для ефективної підзвітності уряду.
Наголошується, що закони не мають ухвалюватись поспіхом, у турборежимі! Тому, на думку членів ЄВРОНЕСТ, треба змінити процедуру, яка б дозволяла проводити розширені дебати з опозицією та іншими зацікавленими суб’єктами про зміст і деталі реформ.
Також звертається увага, що особлива роль у парламентському контролі відводиться опозиції.
3. Резолюція «Про солідарність і зближення в енергосекторі…» висловлює стурбованість проектом «Північний потік-2», який суперечить принципу солідарності та загальної енергополітики ЄС. І наголошує на необхідності правильного перенесення Газової директиви з поправками у національне законодавство всіх держав-членів. Закликає Єврокомісію жорстко реагувати на будь-які спроби обійти її положення.
Виключення «Північного потоку-2» з Третього енергопакету, на думку ПА ЄВРОНЕСТ, дасть «Газпрому» необґрунтовану конкурентну перевагу і зміцнить і без того домінуюче становище на ринку.
Закликає проводити диверсифікацію джерел енергії та маршрутів поставок. Підтримує створення проєктів реверсних газових потоків між країнами «СхП» і ЄС, терміналів зрідженого природного газу, у тому числі з поставками з США.
Наголошує на важливості заходів з енергоощадження, енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії. Бо це найкращий спосіб домогтися цілей Паризької угоди, підвищити енергетичну безпеку та знизити імпортозалежність.
Вказується, що деякі країни «СхП» споживають у 3 рази більше енергії, ніж у середньому держава-член ЄС. Скорочення цієї різниці є єдиним ефективним способом зниження енергозалежності відповідних країн «СхП» від третьої країни.
Енергореформа має бути спрямована не лише на створення конкурентного ринку, а й на здатність держави здійснити соціальний захист найбільш незахищених верств населення. Вона буде успішною лише, якщо матиме широку соціальну підтримку і якщо у ній основна увага приділяється громадянам.
Потрібно розробити національні цілі зі зменшення енергетичної бідності населення, залучити інвесторів у енергосектор, покращити законодавство, розширити транскордонну інфраструктуру між ЄС і «СхП», сприяти своєчасному введенню в експлуатацію Південного газового коридору, зміцнювати взаємодію мереж електропостачання ЄС і країн «СхП», реалізуючи синхронну міжмережеву взаємодію українських і молдавських мереж з континентальною європейською ENTSO-E.
4. У резолюції «Про інновації в освіті та реформах освіти в ЄС і країнах «СхП» йдеться про потребу визнання освіти – інвестицією, збільшення державної фінансування науки та освіти, у тому числі вчителів, забезпечення усіх шкіл комп’ютерами та Інтернетом. А також про потребу модернізації всіх етапів системи освіти, проведення глибинної реформи навчальних програм, збільшення мобільності учнів, студентів, вчителів та викладачів через обміни з країнами ЄС.
Піднімається питання й щодо тривожної тенденції з приватизації освіти, що порушує принцип рівного доступу до освіти. А також необхідність отримання знань у таких сферах як кібербезпека, міжкультурний діалог, участь у громадському житті, введення курсів, які ведуть профільні підприємства за напрямком тощо.
5. У резолюції «Про сприяння діджиталізації з метою ефективності та стимулювання економічного росту…» йдеться про гармонізацію цифрових ринків країн СхП з єдиним цифровим ринком ЄС, а також законодавства із захисту особистих даних та кібербезпеки, транскордонної е-ідентифікації для підтвердження е-підписів та е-печаток.
Це поліпшення якості послуг, управління, координації дій, зниження корупційних ризиків тощо. Розширення взаємодії між національними та регіональними науковими та освітніми мережами, зокрема, такими як NREN і GÉANT.
ПА ЄВРОНЕСТ – це міжпарламентський майданчик між Європарламентом та парламентами країн «Східного Партнерства».
Іван Крулько, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 10 грудня 2019 року.
