Іван Крулько: «Судовий урок» Польщі для Банкової

Поляки показали гарний приклад для українців, як треба діяти, коли влада нав’язує суперечливі і шкідливі реформи, не чує народ та опозицію.

Цей кейс може бути гарним уроком для Банкової, яка подібно польській владі, намагається формувати суди під себе.

Узурпаторські плани польської влади зірвано. І все завдяки багатотисячним протестам проти судової реформи. Вони тривали більше тижня у понад 100 містах Польщі із палаючими свічками, білими трояндами, національним та європейськими стягами і читанням уривків із Конституції.

Учора президент Польщі Анджей Дуда заявив про готовність ветувати два суперечливі закони – «Про Верховний суд» та «Про Державну раду судочинства». За ними Верховний суд підпорядковувався б Мін’юсту, голови окружних та апеляційних судів призначались міністром (без консультацій з представниками органів правосуддя), а члени Національної судової ради (органу, що призначає суддів) – депутатами.

вето

І хоч Дуда у заяві забув про третій закон – «Про загальні суди», який входить у пакет судової реформи, це вже перемога демократії, яку Польща запише у свою історію.

На президента Польщі вплинули протести всередині та ззовні країни. Як відомо, на цих вихідних поляків підтримало 18 міст ЄС, з них 9 столиць країн. А також заяви Єврокомісії і Держдепу США.

Так, ЄК закликала Варшаву відкласти реформу із трьох законів і навіть натякнула, що їх прийняття може спричинити рекомендації, санкції і навіть обмеження права голосу Польщі у рамках ЄС.

Не менш гострою була й оцінка реформи й заява Держдепу США: «Польський уряд продовжує впроваджувати законодавство, яке може підірвати незалежність судів і послабити верховенство права в Польщі. Ми закликаємо всі сторони гарантувати, щоб будь-яка судова реформа не порушувала конституцію Польщі або міжнародно-правові зобов’язання і поважала принципи незалежності суддів і поділу влади».

поль

Врешті-решт поляки спромоглися не тільки вибудувати чесний суд, відновити довіру до судочинства, а й відстояли право на незалежність суду, коли влада намагалася здійснити нападки.

В Україні маємо значно трагічнішу ситуацію з судами. Замість верховенства права у нас й досі діє «телефонне право» і «корупція» у судах. Про це в один голос кажуть люди, які стикаються з несправедливими рішеннями суддів і змушені або платити хабарі, або звертатись у Європейський суд з прав людини.

Більше того, слабкі суди і корупція погіршують інвестклімат в Україні навіть більше, ніж війна, наголошують посли іноземних держав в Україні.

Та замість рішучих і докорінних реформ, боротьби із корупцією, у тому числі у судах, бачимо спроби залишити все, як є. Банковій вигідно мати повністю залежну судову систему, бо за «ручного суду» результат відомий наперед і немає жодної відповідальності.

Це, до речі, дуже добре показала «тарифна справа» Юлії Тимошенко і затягування її Окружним судом міста Києва. У цій справі, т.зв. суд не виніс жодного рішення. Її банально поклали у довгу шухляду, дочекавшись завершення повноважень двох суддів і в новому складі, куди додався «випадково» голова суду Вовк, відправили справу на експертизу.

ЮВ

Якби ж справа розглядалась за законом, достатньо було б лише одного аргументу: Кабмін не мав права встановлювати ціну на газ для населення у розмірі 6 879 грн за тисячу кубометрів. Бо це суперечить закону «Про ринок природного газу» і є прерогативою регулятора – НКРЕКП.

Більше того, тарифоутворення відбулося не прозоро і не обґрунтовано, без фінансового плану та інвестиційної програми ПАТ «Укргазвидобування». У результаті лише за минулий рік населення переплатило за комуналку 70 (!) млрд грн, які осіли у вигляді надприбутків у «Нафтогазі».

Звичайно, все це можна списати на нереформовані суди. Але проблема полягає в тому, що відбувається саботаж створення тих, які покликані долати корупцію. Законом «Про судоустрій та статус суддів» передбачено створення Вищого антикорупційного суду.

На розвиток цієї норми групою народних депутатів внесено відповідний законопроект N6011, який передбачає не просто створення суду з нуля, але і незалежний добір нових суддів. Натомість Банкова видумала, як лишити все, як є і замість незалежного антикорупційного суду створити «ручні» антикорупційні палати в існуючих судах з існуючих суддів.

При цьому умудрилися донести до Голови Єврокомісії Юнкера, що антикорупційні палати – це і є створення антикорупційного суду. По суті, пана Юнкера було введено в оману. Як результат, голова представництва Єврокомісії в Україні Мінгареллі змушений був підтвердити незмінність позиції ЄС щодо створення окремого антикорупційного суду.

Історія з Вищим антикорупційним судом далеко не завершена і буде мати продовження. Головне питання: «Яким чином буде здійснюватися добір суддів – незалежно, чи як завжди?»

І до речі, це буде тестом для українців на дорослість та готовність відстоювати демократичні цінності і право на чесний суд. Поляки довели, що можуть!

Іван Крулько, народний депутат від «Батьківщини», Українська правда. Блоги, 25 липня 2017р.

Календар новин

Останні новини

Фото дня

Відео дня

Пряма мова