Головною зброєю Рахункової палати стане її публічність щодо виявлених ознак злочину та корупційних діянь, результатом якої стане притягнення винних не лише до адміністративної, а й кримінальної відповідальності.
Про це сьогодні у Верховній Раді під час семінару щодо ролі зовнішнього аудиту повідомив депутат від «Батьківщини» та голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Іван Крулько.
«Зараз увага суспільства до корупційних злочинів є надзвичайно висока. І якщо Рахункова палата буде публічною та інформуватиме суспільство про результати своїх перевірок, а Генпрокуратура розслідуватиме належним чином виявлені порушення, то винні у вчинені злочину нестимуть покарання. Тобто головною зброєю Рахункової палати стане її публічність», – наголосив він.
Народний депутат нагадав, що висновки, які раніше готувалися Рахунковою палатою, містили глибокий аналіз та аудит. Але складалося таке враження, що крім самої Рахункової палати про них більше ніхто не знав та не брав до уваги.
«Після того, як буде сформовано новий склад Рахункової палати, її представники будуть постійними учасниками засідання Комітету з питань бюджету з доповідями про результати перевірок. Також Голова рахункової палати або визначений представник представлятиме щорічні звіти з парламентської трибуни 1 травня», – зазначив Іван Крулько.
За його словами, відповідно до нового закону «Про рахункову палату» правоохоронні органи повинні реагувати на рішення, які підготовлені та прийняті Рахунковою палатою.
«Введена спеціальна норма, відповідно до якої Генпрокуратура зобов’язана внести відомості до єдиного реєстру кримінальних справ у разі, якщо Рахункова палата надіслала таке рішення і виявила порушення бюджетного законодавства. Генеральна прокуратура протягом 30-ти днів має поінформувати щодо результатів розслідування цієї справи», – зауважив депутат.
Також він нагадав, що посилено адміністративну та введено кримінальну відповідальність за ненадання чи надання недостовірної інформації членам Рахункової палати під час здійснення ними державного зовнішнього контролю.
Окрім того, Іван Крулько відзначив, що при доопрацюванні законопроекту «Про Рахункову палату» до другого читання, Комітет з питань бюджету поставив перед собою три завдання: «Перше – принципово змінити уявлення про призначення, формування складу Рахункової палати. Другий момент – це питання інституційної спроможності Рахункової палати. Третє – це публічність Рахункової палати, а також відносини з парламентом».
Як повідомив політик, усі ці завдання вдалося виконати та зауважив, що зараз відбувається найважливіший етап у формуванні складу нової Рахункової палати – це співбесіди з кандидатами.
«До нас надійшли заявки від 67 кандидатів, з яких необхідно сформувати склад Рахункової палати у кількості 9. Тобто ту ціль, яку ми ставили щодо того, як відбуватиметься конкурс, ми досягли», – підсумував Іван Крулько.
