Іван Крулько: Наша ставка на молодь виявилася правильною

Сьогодні одне із найважливіших питань для України на міжнародній арені – це звільнення Надії Савченко. Які зрушення у цьому процесі?

Надія Савченко – це Герой України і символ боротьби із путінським режимом. За пропозицією Юлії Тимошенко «Батьківщина» запросила Надію Савченко до нашої команди.

Це рішення було правильним. Бо за весь цей час Надія довела, що вона справжній боєць, який має характер, жагу до боротьби та вміє тримати удар. Я був практично на всіх судах, тому можу сказати, що поведінка Надії викликає повагу.

Ще один момент. Ми бачимо, як російська влада поводиться із нашими політув’язненими, зокрема із Миколою Карпюком, Станіславом Клихом (активісти УНА-УНСО, яких судять в Чечні), їх не просто допитували із погрозами, їм завдавали тілесних ушкоджень, катували. Надія Савченко теж могла стати жертвою «КДБшної» машини. Однак весь світ звернув увагу на неї, і це дало можливість врятувати здоров’я і життя. Ми боремося і далі за звільнення Надії Савченко, і обов’язково доб’ємося свого.

Наскільки я відчуваю ситуацію – ухвалене політичне рішення. Росія справді потрапила у дуже складну ситуацію, їм не вдалося довести провину Наді Савченко. Ця справа повністю шита білими нитками. Це зрозуміло всім, хто знайомився зі звинуваченнями. Свідками ж обвинувачення в основному є «ряжені», які ніколи Наді не бачили та не можуть свідчити проти неї.

Але при цьому вони і далі гнуть свою лінію – підготували обвинувальний вирок. Саме тому, її сестрі Вірі Савченко, яка в день полону Надії, була з нею під Луганськом, заборонили до 2020 року в’їзд до Російської Федерації. Віра є ключовим свідком захисту і може похвилинно розповісти, де перебувала Надія.

Тобто справа там дуже «слабка». Адвокати Надії працюють добре, вони довели її алібі. Думаю врешті-решт після цього вироку Надія Савченко буде відпущена. Росія зараз вже і сама не рада, що затіяла таку гру із Надею. Це тільки додаткового підтвердило імідж Росії як країни, де не існує правосуддя, працює тоталітарна машина, де звикли говорити на біле чорне, а на чорне – біле.

Ви працювали у Тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради щодо розслідування подій у Мукачеві. Які результати слідства? Чи вдалося встановити, хто ж винен у тій стрілянині?

Комісія завершила свою роботу і ми підготували відповідний звіт, який був представлений  у парламенті головою комісії. Висновок полягає в тому, що в Закарпатській області діяло злочинне угрупування, до якого були включені також і представники правоохоронних органів. Воно забезпечувало перевезення контрабанди із України в Європейський Союз та у зворотному напрямку.

Якщо говорити про конкретні події, які відбулися в Мукачеві, то є дві складові. Тут немає всіх абсолютно невинних і всіх абсолютно винних. Перша складова полягає в тому, що більш як за 1000 кілометрів від лінії фронту нікому не можна їздити із зброєю в руках. Чи то патріот, «Правий сектор», чи ще хтось. Вони не мають права їздити зі зброєю в руках. Тим більше – із крупнокаліберним кулеметами. Бо це сприяє нестабільності, лякає людей, інвесторів, туристів. Це вбиває можливості для Закарпаття відроджувати свою економіку. Тому правоохоронні органи повинні були не просто фіксувати переміщення цих людей, а зупинити та не дати можливості таке чинити.

Другий момент. Тимчасова слідча комісія чітко встановила недостатньо ефективну роботу і бездіяльність органів внутрішніх справ, місцевого управління Служби безпеки у попередженні злочину. Адже відомості про те, що будуть відбуватися події поблизу офісу народного депутат Ланя, у них були. За кілька тижнів до того стався факт зіткнення з органами ДАІ на посту біля Мукачевого з «Правим сектором». Ця вся інформація повинна була стати для правоохоронців сигналом того, що потрібно бути максимально уважними і попередити злочин.

У нас склалася така дивна ситуація, коли правоохоронні органи почали не попереджати злочини, а фіксувати те, що відбулося, маючи можливість перед цим припинити злочинні діяння. Якби це вчасно зупинили, якби «Правому сектору» не дали можливість доїхати до Ланя, не було б подальших подій.

Дуже дивна в цій історії участь підполковника контррозвідки СБУ, який фактично був організатором зустрічі між депутатом Ланьом і «Правим сектором». Він був зв’язковим, який дав телефони помічника Ланя представникам «Правого сектору» і фактично сприяв в організації зустрічі. На це питання повинна дати відповідь не тимчасова слідча комісія, хоча ми виявили дії цього підполковника СБУ, викликавши його на засідання комісії.

Проте ми не є органом, який повинен засуджувати –  маємо лише дати політико-правову кваліфікацію та передати всі матеріали слідству. На основі цього слідство повинне дати відповідь, яка участь в цих подіях СБУ, хто давав вказівки цьому підполковнику, чи він діяв з власної ініціативи, чому не спрацювали  правоохоронні органи, і взагалі, що собою являють деякі структури такої організації, як «Правий сектор», які діють не тільки в Закарпатті, але й в інших областях.

Очікуємо, що Верховна Рада має проголосувати за прийняття та схвалення звіту комісії. Зараз ми перебуваємо на цьому етапі.

А якщо говорити загалом про проблему контрабанди? Адже Волинь – теж прикордонна область і тут проблема також стоїть гостро. Просто у нашій області контрабанда вже поділена. Як вирішити проблему контрабанди комплексно?

Справа у тому, що коли ми почали розбиратися із подіями в Закарпатті, то виявили, що там  теж все було поділено. На моє переконання, там була проблема не тільки  переділу ринку контрабанди, бо всі «працювали» на своїх місцях, а в тому числі через переділ впливів напередодні місцевих виборів. Хтось хотів продемонструвати свою силу і створив ситуацію, яка за задумом не повинна була призвести до жертв. Але коли у молодих, не зовсім досвідчених людей є зброя в руках, то ця вона рано чи пізно стріляє.

Що стосується контрабанди, на цю ситуацію ми повинні подивитися не однобоко. Це не український винахід. Якщо існує контрабанда міжнародного характеру, то вона існує з двох боків кордону. На іншому боці кордону мусить бути той, хто цей товар приймає. Тому ми говоримо про існування міжнародної злочинної групи, яка займається таким видом незаконного бізнесу. Мають включатися канали «Інтерполу», дипломатичні канали, щоб припиняти цю злочинну діяльність. Бо насправді це не покращує імідж України та країн Європейського Союзу.

Також має відповідним чином реагувати Держприкордонслужба, СБУ, на ранніх стадіях – МВС. Вони мають фіксувати переміщення автомобілів, які перевозять контрабандні товари, в основному алкоголь і тютюн. На самому перетині кордону найважливіше фіксувати, що вивозиться із території України та що завозиться на територію Євросоюзу. І навпаки. Бо факт злочину відбувається саме в цій нейтральній смузі. Заїжджає один товар із України, а до Євросоюзу відповідно до документів – інший. А за фактом може бути ще зовсім третій товар. Тому тут є дефіцит співпраці між українською  і європейською стороною.

Ми як депутати це намагаємося вирішити через відповідні міжнародні угоди, щоб відбувалося своєчасне передання інформації. Як тільки фура виїхала, інша сторона повинна отримати інформацію про те, що там. Коли буде оцей ефективний контакт, велику частину контрабанди можна буде зупинити.

Але є ще інша частина, яка іде так званою «зеленкою». У місцях, де немає офіційних пунктів перетину кордону, де зроблений такий собі «лаз», контрабанда потрапляє через кордон в ручному режимі. Тут проблему повинні вирішити прикордонники і Служба безпеки. Дуже часто контрабанда відбувається за змовою, коли прикордонник знає про перевезення, але не працює відповідним чином і покриває злочинців.

Від комісії ми дали рекомендації, які були майже в повній мірі виконані, щодо заміни керівництва Служби безпеки в Закарпатській області, Митної служби, Держприкордонної служби та управління Міністерства внутрішніх справ. Тобто ці події в Мукачеві призвели до прийняття кадрових рішень, адже ми встановили, що ці люди недопрацювали.

У Верховній Раді ви очолюєте підкомітет з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати. Тому не можу не запитати, яка ситуація із контролем бюджету? Адже політики постійно говорять про те, що його «дерибанять».

Контроль за публічними фінансами – це один із головних механізмів, аби долати корупцію.  В Україні існує парламентський орган, що зобов’язаний контролювати доходи і видатки державного бюджету. Це Рахункова палата. Але проблема полягає в тому, що цей орган завжди був малоефективним, бо всі висновки, які робила Рахункова палата, носили рекомендаційний характер і не мали реального впливу на те, щоб корупціонерів притягати до відповідальності.

Рахункова палата робила свою роботу, інколи навіть дуже добре, але далі друкування звітів справа не заходила. Тому одним із завдань новообраного парламенту стало реформування Рахункової палати. Президент України ініціював відповідний законопроект, який розробляли в тому числі експерти поки діючої Рахункової палати.

У результаті Україна отримала один із найкращих законів щодо Рахункової палати у Європі. Це відзначили представники Європейської комісії. Закон ми прийняли і це перемога Верховної Ради, бо не так багато вдається приймати системних законів.

Зараз ми перебуваємо на етапі конкурсу щодо нового складу Рахункової палати. До бюджетного комітету подали 67 пропозицій. Раніше ці кандидатури подавали у закритому режимі, голову подавав голова Верховної Ради, а інших членів – голова Рахункової палати. Тобто він собі підбирав помічників. Це не був колегіальний орган.

Всі кандидатури подаються до бюджетного комітету, який їх опрацьовує і пропонує висновок для парламенту. А парламент, рейтинговим голосуванням, відкрито обере 9 із 67 членів Рахункової палати, а з цих 9 – голову.  Тому цей орган стане справді колегіальним, а члени Рахункової палати будуть незалежними.

Також Рахункова палата отримала реальні механізми для роботи. Ми ввели кримінальну відповідальність за відмову у наданні будь-яких документів чи надання неправдивої інформації члену Рахункової палати, який здійснює державний фінансовий контроль. Якщо він приходить на підприємство, що працює із державними коштами, чи в державну установу і вимагає документи, а їх не дають – це вже кримінальна відповідальність. Ми посилили адмінвідповідальність за перешкоджання в роботі члену Рахункової палати.  Надали можливість приймати рішення, які в обов’язковому порядку має розглянути та протягом місяця відзвітувати Генеральна прокуратура.

Побачимо, як цей орган запрацює. Якщо він буде працювати ефективно, то в нас дисципліна у роботі з бюджетом буде на порядок вища і такі явища, як «дерибан» бюджету, мусять бути викоріненні. У нас немає іншого шляху. Якщо корупція і далі буде процвітати, то толку від реформ, про які говорять, не буде ніякого. До нас не прийдуть інвестори, нам не будуть вірити іноземні партнери, шансів вибратися із цієї «ями» не буде.

З Росії лише за минулий рік виведено більше 100 мільярдів доларів. Ці гроші були запрограмовані інвесторами для Східної Європи, отже Україна для них є потенційно цікавою. Це податки, нові робочі місця, розвиток економіки. Але інвестор має розуміти, що працює судова система,  контролюючі органи, що вище керівництво держави має нульову толерантність до корупції. Поки у вищого керівництва, уряду такого рівня ще дуже далеко.

Одне із ключових питань, на які звертає увагу «Батьківщина» – це боротьба із високими тарифами. Але ось на Волині представники «Укропу» дорікають вам, що «Батьківщина» при владі. Мовляв, треба вирішувати проблему, а не «казати» про неї із білбордів.

«Батьківщина» має у Верховній Раді найменшу фракцію. У нас є 19 депутатів. Надія Савченко в Росії, тому фактично 18. Вони самостійно  не можуть прийняти жодного рішення.  Але всім би хотілося, щоб «Батьківщина» була такою «безмовною» фракцією, яка тихенько сидить і робить все, що хочеться уряду. Але так не буде. Бо якщо ми бачимо рішення, які порушують Конституцію і закони, які є несправедливими, ми будемо про це голосно говорити і домагатися прийняття відповідних рішень.

Чому «Батьківщина не голосувала за бюджет на 2015 рік, бо разом із цим бюджетом прийняли цілу купу різних законів які вилилися в ту проблему, яку ми маємо сьогодні. Ми говорили: не можна піднімати ренту на газ, її підняли. Зараз ми боремося за її зниження. Ще навесні ми подали відповідний законопроект. Його ніхто не хотів розглядати. І тільки через те, що «Батьківщина» пішла на бойкот, його вдалося прийняти.

Ми були присутні в сесійній залі, проте не голосували ні за одне рішення. Прийшлося чекати півтора тижні. Оскільки ми дисципліновано ходимо на сесії, а у великих фракцій є проблеми із дисципліною, їм були потрібні наші голоси за інші рішення. І вони змушені були поставити цей законопроект на голосування. То чи нормальна ситуація, коли член коаліції домагається розгляду свого питання через бойкот?

Тому «Укроп» може багато чого розказувати, вони нехай звітують про свою роботу. Побачимо, як вони себе покажуть  реальній роботі. У деяких регіонах, зокрема на Волині, вони претендують на те, щоб потрапити органи місцевого самоврядування. А тут проявиться справжнє обличчя.

Ми боремося так, як можемо. І в нас вже є досягнення. За цей рік наслухалися про себе багато «цікавої» інформації. Наприклад, що через підняття теми тарифів, ми «рука Кремля», що ми «найбільші популісти», коли ми говорили, що норми споживання газу в будинках, де немає лічильників, як в Якутії. І уряд змушений був знизити норму споживання вдвічі. Зараз, до речі, цю постанову Кабміну якісь двоє чоловіків оскаржили в суді. Із цим ще треба розібратися.

Уже є ще кілька важливих рішень по тарифах. Перше – щодо зниження ціни на ренту із 70%, які є зараз, до 29% для тих, хто добуває газ до 5 кілометрів, і 14% – нижче 5 кілометрів. Це відповідно знизить тарифи.

Друге – встановлення реальної ціни. І через це знову нас називають «популістами», а Арсеній Петрович із калькулятором кожного тижня виступає з екранів телевізорів. Ми показали офіційний документ – акт прийому передачі газу від державної компанії «Укргазвидобування» до державної компанії «Нафтогаз України». Останній купує за ціні 1590 гривень за 1000 кубометрів плюс ПДВ. «Нафтогаз» його не видобуває, це просто така «прокладака». Вони роблять націнку і для громадян продають по 7188 гривень за 1000 кубометрів. Це справедливо?

За минулий рік «Нафтогаз України» став найбільш неефективною та збитковою компанією. Дотація склала більше 100 мільярдів гривень. Коли я голові «Нафтогазу» на одному із ефірів поставив запитання, навіщо в бюджеті на 2015 рік 30 мільйонів гривень на оренду автомобілів, відповіді не було. Чому я як народний депутат їжджу на власному автомобілі, а «Нафтогаз» стільки закладає для їх оренди?

Наша позиція полягає в тому, що така неефективна компанія для України взагалі не потрібна. Нехай «Укргазвидобування» напряму продає по контрактах газ для людей. І ця компанія не є збитковою. У ці 1590 гривень вже закладений прибуток, зарплати та інші витрати.

Тому, якщо врахувати, що нам треба до власного газу трохи домішати російського або європейського, то вийде, що ціна для населення із транспортуванням і доставкою має бути 2880 гривень за 1000 кубометрів. Вона покриває всі видатки і прибуток, а люди цю ціну зможуть заплатити. Тому, навіть, пільгова ціна 3600, про яку розповідає уряд, є завищеною.

Така пільгова ціна – теж великий обман. Щоб її отримати, необхідно використати менше 200 кубів газу. Не існує в Україні газового котла, який палить менше 200 кубів. Є приблизно 350 кубів. «Батьківщина» добивається, щоби хоча б збільшили норму для пільгової ціни із 200 до 400 як мінімум.

Але загалом ситуація дуже складна. В Україні найнижчі зарплати і пенсії серед європейських країн. Через них існувала така усна «домовленість» між українцями і владою: «ми вам мало платимо, а енергоносії ви отримуєте задешево». І низька ціна на газ була складовою споживчого кошика. До підняття ціни на газ в споживчому кошику комунальні тарифи становили 9,5-10%. Зараз ця цифра зросла майже до 40%. Це означає, що люди собі не зможуть купити харчів, одягу. Бувають випадки, коли пенсії  не вистачає для того, щоб покрити комунальні тарифи. Тому така ситуація може призвести до дуже серйозних соціальних потрясінь. Країна, що воює,  не має права дозволяти собі такі речей. Громадяни мають бути впевнені у своєму майбутньому.

Але ж уряд постійно наголошує, що є субсидії.

До Юлії Тимошенко зверталися люди із такою проблемою: вони вистоюють в чергах за отриманням цих субсидій, а потім бабуся присилає платіжку, де їй нарахували субсидію аж 56 копійок. Є субсидії – 1 гривня. І люди просто в розпачі, вони не розуміють, навіщо вистоювали в чергах, аби отримати таку насмішку.

Я не вірю в ефективність цієї програми по субсидуванню. Багато людей не оформляють субсидію, або не можуть ефективно це зробити. Правильним вирішенням проблеми було би встановлення такої ціни, яка є економічно обґрунтованою і доступною для громадян.

Зараз «Батьківщина» веде передвиборчу кампанію. Ви не балотуєтеся, але приїхали на Волині підтримувати осередок. Розкажіть, чому людям варто голосувати не за «Солідарність», «Укроп» чи інші партії, а саме за вашу?

Зараз в Україні склалася цікава ситуація, коли найбільшу довіру громадян мають дві політичні сили – Блок Петра Порошенка – «Солідарність» і «Батьківщина». У різних соцопитування перші або ми, або вони. Якщо подивитися на парламентські реалії, то це фракція яка має 145 депутатів, і фракція із 19 депутатів.

Діяльність Юлії Тимошенко та «Батьківщини» у парламенті не залишилася непоміченою. Ті хто пророкували для нас «смерть», глибоко помилялися та поспішали із своїми висновками. «Батьківщина» не просто не померла, а й повернула довіру людей. До того ж до нас прийшли нові виборці, які ніколи до цього за «Батьківщину» не голосували. Велика частина із них – молодь. Ставка, яку ми зробили під час парламентської кампанії на молодь, виявилася правильною.

Я за ці дні на Волині в області і в місті, зустрічався із людьми, підтримував наших кандидатів. Якщо проаналізувати у відсотках кількість молодих людей, в «Батьківщині», зокрема по Луцьку, то це більше 40%. Те саме стосується і області. Партія надає можливість молоді себе проявити. Тому чудове гасло, яке зародилося на Волині та поширилося по Україні – «Дорогу молодим!» –  є дуже влучним і вчасним. Ми мусимо привести «нову кров» у органи місцевого самоврядування – людей, які мають волю та енергію, які не причетні до корупції.

А чи не проявиться тут інший бік молодості – відсутність досвіду?

Досвід – річ наживна. Я також молодий депутат, який обраний до Верховної Ради вперше. Але це не заважає бути активним законотворцем. Проблема не у досвіді, а у наявності бажання. Якщо воно є,  то досвід дуже швидко набувається.

Аби не голосувати за «дерибанські» рішення у органах місцевого самоврядування (земельні, розподіл майна), не потрібно мати великий вік. Треба мати волю і певні людські якості. Вони можуть бути і в 30 років, і в 50. Але якщо молода людина приходить і вже є частиною корупційної системи (бо і такі є, хоча до нас це не відноситься), вона такою виросте і буде далі «дерибанщиком».

Проте, серед наших молодих кандидатів є багато професіоналів. Це чудові люди, які мають юридичну, економічну освіту, менеджери. Тобто якраз ті, хто потрібен для роботи в органах місцевого самоврядування. Вони отримали освіту в наш час, у них зовсім інше бачення розвитку країни. Із ними місцеві ради зможуть отримати «нове дихання».

Я закликаю інші партії також  давати можливості молодим. Бо ми бачимо, що від виборів до виборів виникають нові «проекти», які створюють, аби тих «старих», «нафталінових» в іншій оболонці з новими гаслами знову занести «на інвалідних візках» до місцевих рад, де вони і далі будуть наживатися і набивати кишені. Вчора вони були в Партії регіонів, сьогодні різні там «краї».

У «Батьківщині» працювала кадрова комісія. Ми «через мікроскоп» дивилися на кандидатів, яких висуваємо. Багатьох відсікли відразу, а декого довелося вже знімати із реєстрації. Це все для того, аби уникнути зради. Зараз ми дійсно маємо перевірених людей. Я думаю, що ці достойні люди будуть представляти нас в органах місцевого самоврядування.

Іван Крулько, народний депутат від фракції «Батьківщина», «Волинське Агентство Розслідувань», 22 жовтня 2015 року