У чинної влади та в президента Петра Порошенка немає стратегічного бачення розвитку держави. Яскрава ілюстрація цього – історія з пафосно презентованою у вересні 2014 року «Стратегією «Україна-2020».
Від самого початку це була імітація реформ. Замість експертного і громадського обговорення відбулась профанація, а обговорення тривало менше місяця. Замість згуртування фахівців і тих, хто зацікавлений у реформах, було створення безлічі бюрократичних структур з гучними, але порожніми назвами (так само, як це відбувається у царині боротьби з корупцією).
Головна причина цього у тому, що проведення реформ і збереження корупційних схем несумісні.
Відтак виконання «Стратегії «Україна-2020» владою свідомо провалено.
За неповних 4 роки виконано лише два з 25 ключових показників, які Україна мала досягти за 5 років. Перший – щодо дефіциту держбюджету (зараз 2,5%, планувалося не більше 3%). Другий – щодо витрат на безпеку і оборону (зараз 5%, планувалося не менше 3%).
До того ж державний борг щодо ВВП не лише не зменшився, а суттєво зріс. Зрештою, і сам ВВП на душу населення (за купівельною спроможністю) з 2014 року зріс на 159 доларів, тоді як до 2020 року передбачали зростання на 7500 доларів.
У рейтингах економічної свободи Україна піднялася на 20 позицій, тоді як до 2020 року планувалося щонайменше на 66. Індекс конкурентоспроможності зріс на 3 позиції при запланованих 44, індекс «боротьби за таланти» – на 2 при запланованих 36. Інвестицій залучили менше в чотири (!) рази, аніж обіцяли. Середня тривалість життя зросла на 3 місяці, а не на 3 роки.
Вже сьогодні зрозуміло, що більшості заявлених цілей за відведений час досягти не вдасться. Та й особливих зусиль до цього не докладають.
Влада зацікавлена, щоб громадяни забули про невиконані нею обіцянки – заклопотані проблемами виживання в умовах війни. Тепер вона просто не діє, сподіваючись, що про колись розрекламовану нею «стратегію» просто не згадають.
Вочевидь напередодні виборів нам пропонуватимуть іншу, не менш пафосну стратегію – Порошенко впевнений, що відпрацьована схема обдурення виборців спрацює і цього разу. Для того, щоб не допустити цього, громадянам варто згадати, як поводила себе влада останні роки, і що стоїть за кожним з кандидатів на майбутніх виборах. Обирати треба з холодною головою і аналізувати, що реально зроблено…
Бо сьогодні вище керівництво держави вирішило сховати свої невдачі за фасадом псевдопатріотизму, взявши на озброєння святе: армію, мову і віру.
Та патріотизм – це не постачати неякісне обладнання і зброю українській армії і не платити податки у бюджет країни-агресора! Це не обдирати на різних схемах українців і не робити з них злидарів! Це не банкрутувати здорові банки, щоб «оздоровити» свій, і це не «виганяти» українців з країни на заробітки за кордон! І, схоже, саме так і вважають 75% українців, які за соцопитуванням Рейтинг, переконані, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку.
Іван Крулько, заступник Голови партії «Батьківщина», УП. Блоги, 25 вересня 2018р.
