Ірина Верігіна: Війна – це не папірці. Війна – це людські життя

Як тільки почалася війна, мене призначили виконувачем обов’язки голови Луганської ОДА (10 травня 2014 року). Тоді бачила особисто, як починалася російська агресія: перші втрати, кров, спалену і відібрану землю…

І перші заяви про те, що треба ввести воєнний стан, я зробила ще 4 червня 2014 року, після того, як горіла наша прикордонна застава в Луганську, як палало пів міста, як були захоплені військові частини. Тоді, на жаль, Головнокомандувач мене не почув.

Для мене було принципово введення воєнного стану саме тоді – гинули наші військові на передовій. Потрібно було займатися обороною нашої держави, будувати блок – пости.

Пам’ятаєте, у липні 2014-го йшли кровопролитні бої, тоді була розбита Брянківська підстанція, Луганщина залишилася без електроенергії. Досі перед очима: в операційній лежать бійці – нема електроенергії, їх неможливо оперувати. Тоді я виїжджала в Харківську область і благала переключити енергопостачання Луганщини на Харківську область. А мені, знаєте, що відповіли: «А в нас нема воєнного стану, у нас просто АТО… Шукайте самі способи переключити і дати електроенергію на область».

9 червня 2014-го з президентом Порошенком у нас відбулася особиста зустріч. Я повідомила проте, що відбувається у Луганській області, сказала свою думку, що потрібно негайно впроваджувати воєнний стан. На що він мені відповів, що я не людина його команди. Що тут коментувати?

А Іловайський котел? Зрозуміло вже тоді було, хто саме і з якою метою вбивав наших хлопців…

Розумієте, для мене війна – це не просто папірець. Для мене війна – це людські життя! Я бачила смерті і військових, і цивільних людей. І коли починають гратися в укази – то 60 днів, то 30, то підписали, то не підписали, то обмежуємо права, то не обмежуємо…
Це просто безвідповідальність і знущання над людьми.

Ірина Верігіна, член Політради партії «Батьківщина», голова Луганської обласної парторганізації, Facebook, 30 листопада 2018р.