Після спектаклю, яким диригує АП, під назвою «вибори», у мене виникло питання: а куди котиться Україна?
Включити весь механізм фальшування виборів: і гроші є, і адмінресурс є, і правоохоронці очі закрили на порушення закону… А от провести на Донбасі потужну інформаційну політику – так це є проблемою.
Розмовляю з людьми в Станично-Луганському районі, а вони мене питають: «А куди вибори – в Державну Думу Росії, чи в ЛНР?» Так це на нашій, українській території!!!
Немає українських каналів, радіо і навіть газет! Люди живуть в інформаційному вакуумі (неокупована частина Станично-Луганського району), територія постійно обстрілюється, страшні, розбиті будинки…
Під час активних бойових дій в 2014 році був потужний витік газу, так держава переклала борги на людей. При пенсії 1100, заборгованість за газ -від 6 тис. грн.
Приїхала в Міловський район, ночую в готелі, зранку чую гімн Росії, тобто день у них починається з державного гімну країни-агресора. Де Служба безпеки України?
На одній із виборчих дільниць, знову Станично-Луганського району, розмовляю із жінкою років 35-ти, кажу, що гарно було б, якби діти із Луганщини поїхали до Львова. А вона мені агресивно відповідає, що ніколи не відпустить свою дитину на Західну Україну і навіть до Києва!
Люди, які проводили референдум, майже всі на місцях, люди, які фальшували вибори, отримали нагороди і чекають наступних виборів.
Ось на які проблеми потрібно звертати увагу, а не протягувати провладного кандидата.
Ірина Верігіна, голова Луганської обласної організації «Батьківщини», Facebook, 20 липня 2016р.
