Учора, 15 лютого, була на «Політклубі Віталія Портнікова». І дуже зачепили мене слова Георгія Туки про те, що генералам не потрібно бути в окопах. Мовляв, це не їхня справа.
Мабуть, їхня страва сидіти в своїх кабінетах, браво звітувати, подобатися головнокомандуючому, отримувати статус учасника АТО або основною своєю роботою бачити «дерибан» військових грошей.
Були бойові генерали і офіцери в 2014 році, які намагалися доносити свою позицію, але не були почуті. Тому що ближче до тіла були кабінетні шептуни.
Вважаю, що якби найвище керівництво держави, наш Генштаб в 2014 році знав реально, що насправді відбувається на передовій, якби була створена Ставка Головнокомандуючого і розташована на Донбасі, якби не боялися приймати рішення, то війна б закінчилась.
Генеральному штабу, який розробляє стратегію захисту країни, потрібно бути поряд з нашими військовими та добровольчими загонами, особливо в той час, коли територію держави нахабно захоплює агресор.
Так, ЗСУ та добровольці загони тоді може й не були потужно озброєні. Але ж змогли в той непростий час звільнити частину Луганщини.
І готові були звільняти далі.
Ірина Верігіна, голова Луганської обласної парторганізації, член Політради партії ВО «Батьківщина», Facebook, 16 лютого 2018р.
