Російські ЗМІ пишуть, що Росія розглядає можливість розриву дипломатичних відносин із Україною після подій, що нібито сталися 7 серпня у Криму.
За даними української розвідки, плануються масштабні провокаційні дії по всій лінії зіткнення на сході України з подальшим обвинуваченням української сторони у недотриманні Мінських угод.
А МЗС Росії до заяви Путіна про сумніви щодо наступної зустрічі «нормандської четвірки» додало ще й продовження заклик до зарубіжних партнерів з погрозами, що, мовляв, шкода, завдана російській стороні, без наслідків не залишиться. Що може бути далі – про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів народний депутат від «Батьківщини», екс-міністр закордонних справ України Борис Тарасюк.
– Нещодавно було звільнено з посади главу російської адміністрації президента Сергія Іванова. Зустріч зі зміною посади транслювалася в ефірі російського телебачення. Путін сказав Іванову, що, мовляв, переводить його на іншу посаду, виконуючи його бажання і прохання не використовувати його на цій посаді понад 4 роки. Так Іванов тепер став представником президента з природоохоронних ресурсів та транспорту. Як Ви вважаєте, наскільки це відобразиться на російсько-українських відносинах? Який це сигнал? Про що це може свідчити?
– Звичайно, я погоджуюся з Вами, що питання природоохоронні далекі від питань безпеки, якими опікувався довгий час пан Іванов.
Зміна глави адміністрації сама по собі не є дивиною. Ми знаємо і в нашій історії зміни глав адміністрацій.
Яка причина зміни глави адміністрації? На жаль, мало інформації для того, щоб зробити аналіз. Я думаю, що зміна глави адміністрації і Іванов, який багато років обіймав посади у безпекових структурах, очевидно, буде пов’язана з тим, що він буде переведений на іншу посаду, швидше за все, пов’язану з силовими структурами.
– Тобто через деякий час?
– Я думаю, що так. Інакше немає у нас жодного інформаційного приводу говорити про невдоволення його роботою як глави адміністрації.
Очевидним є прагнення Росії перетворити Кримський півострів на такий собі територіальний «авіаносець», щоб погрожувати всьому регіону
Якщо говорити про Україну, то тут достатньо інших повідомлень, які вселяють тривогу, які можна трактувати, як подальше нагнітання напруги, провокаційні дії Росії. Триває війна на Донбасі, події в Криму свідчать про нарощування військового потенціалу Росії саме в Криму. Очевидним є прагнення Росії перетворити Кримський півострів на такий собі територіальний «авіаносець» з тим, щоб погрожувати всьому регіону, а не тільки Україні. Тому зараз можна будь-які припущення висувати.
Але міжнародна спільнота і українська влада вже дали оцінку провокаціям Росії у Криму. Я вважаю, що ці оцінки і дії є адекватними. Навряд чи можна очікувати якихось інших дій з боку України. Сам факт скликання засідання Радбезу ООН також красномовно свідчить про те, що Росія не збирається діяти згідно з міжнародними нормами і з міжнародним правом.
– Заява дипломатичного відомства РФ щодо інциденту в Криму здебільшого адресована не стільки Україні, як країнам Заходу. Я пропоную послухати лише одне речення з цієї заяви. Все ж таки ця заява спрямована більше на внутрішнього споживача в Російській Федерації чи все ж таки на Захід?
– На мою думку, вона має багато функцій. І одна з функцій – це якраз внутрішня. Не забуваймо, що Росія перебуває у стані напередодні виборів парламентських і до органів місцевого самоврядування. Отже, це меседж, спрямований на російське суспільство.
Була адекватною оцінка провокації у Криму з боку США, ЄС
Безумовно, що цей меседж також поширюється і був винайдений для того, щоб посилати сигнал Заходу, зокрема США і ЄС та НАТО. Як і все, що ми чуємо з Кремля і з Москви, ні ця провокація, ні ця заява не мають нічого спільного з реальністю. Тому була адекватною оцінка цієї заяви і провокації у Криму з боку США, ЄС, багатьох інших країн.
– До речі, з ЄС не так багато інформації надходило, оскільки все ж таки серпень.
– Очевидно, це пов’язано з сезоном відпусток. Усі аналітики звернули увагу на відсутність оперативної інформації з боку ЄС, але зрештою пояснення з боку прес-секретаря представництва ЄС у Києві в Брюсселі розтлумачили таким чином, що це і є офіційна позиція ЄС.
Борис Тарасюк, народний депутат, екс-міністр закордонних справ України, Радіо Свобода, 13 серпня 2016-го.
