«Польща більше не наш стратегічний партнер», – під таким заголовком публікує Gazeta Wyborcza інтерв’ю з депутатом ВРУ від фракції «Батьківщина» Борисом Тарасюком.
В.Радзивіновіч: В ніч з середи на четвер польський Сенат ухвалив поправки до закону «Про Інститут національної пам’яті РП». Чи відомо Вам про зміст документу щодо України?
Б.Тарасюк: Я добре знаю цілий документ.
В.Радзивіновіч: Як Ви оцінюєте прийняте Сенатом?
Б.Тарасюк: Абсолютно негативно. Це яскравий приклад підпорядкування історії політичним потребам провладної команди. Поправки до закону про ІПН, у яких йдеться про притягнення до відповідальності тих, хто сприймає минуле інакше, ніж хотіла б цього діюча польська влада, є пробою, зрештою дуже наївною, нав’язування світу свого бачення історії. І це стосується не лише України. Негативною і сильною є реакція Ізраїлю і США на дії польського парламенту. Брюссель теж цього не пропустить.
В.Радзивіновіч: А Київ?
Б.Тарасюк: Наш МЗС дуже критично відповів на ухвалені польським Сеймом поправки до закону про ІПН. Наступного тижня відбудеться засідання ВРУ. Ми однозначно розглядатимемо ухвалене у Варшаві. Я, як заступник голови Комітету у закордонних справах ВРУ, цього домагатимусь.
В.Радзивіновіч: Здавалося, що протягом 20 років Україна і Польща прагнуть примирення, спільно мирно розглядають питання непростої спільної історії, даючи таким чином приклад іншим народам, як колись це зробили французи і німці. Ви були учасником цього процесу?
Б.Тарасюк: Як міністр закордонних справ України, депутат, співголова українсько-польської міжпарламентської комісії з питань співробітництва, я був переконаним, що ми рухаємося правильним шляхом і з нього не звернемо. Про потребу зближення говорив нам папа Ян Павло ІІ. Вагомою подією було у цьому контексті спільне відкриття відреставрованого меморіалу Орлят на Личаківському цвинтарі у Львові. Деякі навіть називали це дивом.
В.Радзивіновіч: Коли 22 липня минулого року в Польщі встановлено День пам’яті жертв геноциду поляків вчиненого українськими націоналістами, Ви слали повноваження співголови українсько-польської міжпарламентської комісії, звинувативши наших парламентарів у «підкладенні міни» у відносини між Варшавою і Києвом…
Б.Тарасюк: Не йшлося лише про цей жест Сейму. Йдеться про довготривалу націоналістичну політику партії Право і справедливість і діючої польської влади. Саме ця партія і її лідери несуть повну відповідальність за фатальне погіршення відносин Варшави і Києва. Результатом цієї політики було рішення від 22 липня минулого року. Те, що сьогодні вночі зробив Сенат, є черговим фатальним кроком не в тому напрямку.
В.Радзивіновіч: Важко погодитися з тим, що винною є лише одна сторона. Поляки мають повне право нагадати про свої образи, не погоджуватися на героїзацію діячів ОУН-УПА, Степана Бандери.
Б.Тарасюк: Так, кожен народ має свої вразливі сторони. Однак не можна ігнорувати того, що українські націоналісти також є тими, хто зі зброєю в руках до 1956 року боровся з комуністами за незалежність нашої країни, хто страждав у радянських таборах майже до самого кінця їх існування.
Так, у складній українсько-польській історії відбувалися жахливі події. Були невинні жертви з обох сторін. Всі вони заслуговують на пам’ять і повагу.
Але я завжди стверджував, що треба говорити про конкретні випадки, а не погрожуючи позбавленням волі, закривати роти опонентам і кричати: «Ви винні, ми невинні». Те, що зараз робить ваш парламент, з моєї точки зору, як дипломата, – це неефективний крок.
В.Радзивіновіч: Чому?
Б.Тарасюк: У вашому законі в одному місці говориться про покарання тих, хто звинувачує поляків в участі у винищенні євреїв. А в другому – присутні погрози позбавлення волі тих, хто заперечує провину «українських націоналістів» у знищенні поляків. Це разюча дволичність, спроба виправдати самих себе.
В.Радзивіновіч: Ви багато разів говорили, що Польща є єдиним союзником України, який підтримує її європейські амбіції. Наші політики пишалися тим, що Варшава є адвокатом Києва в Європі. Ви досі так вважаєте?
Б.Тарасюк: Ні. Польща перестала бути стратегічним партнером України. Натомість, сьогодні вона погрожує нам сповільненням нашої інтеграції з Європою. Сьогодні адвокатом України є Литва.
Борис Тарасюк, народний депутат від «Батьківщини», екс-міністр закордонних справ, Gazeta Wyborcza, 1 лютого 2018р.
