Напередодні Дня Незалежності з робочим візитом до Львова завітав український дипломат, двічі Міністр закордонних справ України, Борис Тарасюк.
Він розповів журналістам WN про основні здобутки та втрати країни за роки незалежності та яким має бути наступний президент, аби гідно представити Україну на світовій арені.
Про війну та оману
Серед найбільших помилок, яких припустилась українська влада у війні вже сьогодні, – не лише введення в оману суспільства обіцянками про припинення війни за кілька тижнів, а неправильний вибір варіанту врегулювання конфлікту: коли відійшли від Женевського формату за участю США та ЄС до Нормандського. При всій повазі до Німеччини та Франції – вони не здатні створити противагу агресії, це може зробити лише США. Юлія Тимошенко вивела формулу успіху мирного врегулювання: необхідна участь таких учасників Будапештського меморандуму, як США та Великобританія.
Також важливо створити дорожню карту – графік виконання домовленостей, які не матимуть зворотної дії в Мінську, з підписом усіх країн-учасників мирного врегулювання.
Про торгівлю та нових партнерів
Статистика свідчить, що за часів війни товарообіг України з Росією знизився втричі та вже не повернеться до показників довоєнного періоду. Сьогодні ті втрати, яких Україна зазнала внаслідок згортання торгівлі з Росією, компенсуються зростанням її з Європейським Союзом, який тепер є нашим найбільшим торгівельним партнером.
Та Україна не повинна обмежувати себе стосунками і торгівлею лише з сусідами: варто збільшувати товарообіг та шукати нові ринки в Азії, Африці, Латинській Америці.
Про НАТО та ризики для державності
Одного разу, внаслідок дій антиукраїнської влади, ми вже втратили шанс вступити до НАТО. Та сьогодні ми теж не близькі до членства. Тепер на заваді стоїть гаряча війна між Україною та Росією, і поки ці взаємини не будуть врегульовані та не повернеться мир на окуповані території – про членство в НАТО годі й говорити. Понад те, чинна влада і досі створює ризики для української державності. Це може змінити тільки український виборець, та, на жаль, він часто помилявся, тому на наступних президентських виборах він мусить продемонструвати зрілість.
До того ж, насувається й небезпека із Заходу: видача паспортів Угорщиною мешканцям Закарпаття – це, однозначно, загроза національній безпеці України з боку держави, яка є членом НАТО та ЄС.
Про корупцію та шляхи її подолання
Корупція – найбільша біда українського народу, адже саме пересічні українці і потерпають від неї. Подолати її – мета для політичних сил, які дбають про українську державність, адже саме вони повинні бути носіями тієї політики, яка призведе до руйнації засад існування корупції. Та дії Порошенка фактично перекреслюють можливість появи нових інститутів, що мали б боротися з цією бідою: він намагається підпорядкувати їх собі. Відповідно, це не сприяє боротьбі з корупцією та не збільшує довіри демократичного світу до України.
Про злети та падіння за роки незалежності
Розвиток України як держави за 27 років – синусоїда: були і злети, і падіння. Серед здобутків варто виокремити визнання України та її ролі в Європі та світі, але це не завдяки українській владі, а лише тому, що у світі з’явився спільний ворог.
Основними прорахунками були невдачі на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції. Україна, на жаль, втратила статус суб’єкта міжнародних відносин, перетворившись в об’єкта. Тепер, однозначно, їй потрібне перезаснування влади – не шляхом зміни облич, а зміни принципів. Україна має всі шанси відновити статус впливової регіональної держави.
Про санкції для Росії
Я залишаюсь прихильником того, що найдієвішими санкціями, які поставлять Росію на коліна, – це її ізоляція від глобальної фінансової банківської системи SWIFT. Та через свої економічні інтереси, більшість представників світового бізнесу не хочуть цього.
Про завдання для наступного президента
Я не заздрю наступному президентові, адже доведеться розчищати «Авгієві стайні», а це важка й невдячна справа. Керувати в країні повинен український народ, адже саме він, за Конституцією, є джерелом влади. Саме таку концепцію пропонує Юлія Тимошенко, презентуючи Новий курс, який передбачає розробку нової Конституції, – суспільного договору між владою та народом. Це має збільшити вплив інститутів громадянського суспільства на українську владу.
Катерина Мицак,West news, 21 серпня 2018р.
