Не порушувати тему повернення Україні анексованого Криму могли домовитися учасники «нормандського формату» ще на своїй першій зустрічі у Нормандії, у червні 2014 року.
Таке припущення в ефірі Радіо Свобода висловив екс-народний депутат і колишній депутат Верховної Ради Криму, член Політради партії «Батьківщина» Андрій Сенченко, коментуючи заяву Уповноваженого уряду Німеччини з питань співпраці з Росією, Центральною Азією та країнами «Східного партнерства» Гернота Ерлера про необхідність відкласти питання Криму до врегулювання конфлікту на Донбасі.
Експерти також пов’язують таку заяву німецького дипломата з внутрішньополітичними процесами у ФРН та впливом російського лобі.
Коментуючи заяви Гернота Ерлера, екс-народний депутат та колишній депутат Верховної Ради Криму Андрій Сенченко наголошує: позиція німецького дипломата – не така серйозна проблема, як відсутність чіткої позиції офіційного Києва щодо повернення Криму.
Це, на його думку, може бути наслідком негласних домовленостей між учасниками «нормандського формату».
«Президент Порошенко, на наш великий жаль, і в «нормандському форматі», і в Мінських «тусовках» замовчував проблему Криму. Думаю, це було стартовою домовленістю ще на першій зустрічі в Нормандії. По суті, він був згоден із тим, щоб йому дозволили керувати рештою території України, але натомість виконувати вимогу Росії – не порушувати проблему Криму, – припускає політик. – На наше превелике щастя, є українське суспільство, яке ніколи не дозволить забути проблему Криму».
Більш того, Андрій Сенченко впевнений, що така поведінка президента послаблює міжнародні позиції Україні в цілому.
«Порошенко не представляє інтереси більшості українських громадян, про це говорить соціологія. Але про це знаємо не лише ми, громадяни України, а й партнери на переговорах. Тому довіра до тих позицій, з якими виступає президент України, досить низька», – каже він.
Не Україною єдиною
В уряді Німеччини запевнили у незмінності своєї позиції, як і в цілому позиції ЄС: російська анексія українського Криму розглядається як порушення міжнародного права, що поставило під сумнів європейську безпеку.
Про це сказала речниця федерального уряду Ульріке Деммер, і нагадала слова канцлера Анґели Меркель, яка раніше заявляла, що анексія Криму не може бути визнана і державні кордони слід поважати.
Андрій Сенченко погоджується з тим, що ФРН офіційно не визнає анексії, але наголошує, що проблема не була б наразі актуальною, якби реакція Заходу на дії Кремля була більш дієвою.
«Вихід в тому, щоб зробити санкції настільки ефективними, щоб не варто було продовжувати їх на десятиліття, аби поставити Росію на місце», – вважає він і як приклад ефективних санкцій наводить ембарго на купівлю російської нафти. Такий жорсткий підхід, впевнений екс-депутат, був би в інтересах самої Німеччини, та й Євросоюзу загалом.
«В частини німецьких політиків є ілюзії, що зусилля Путіна спрямовані лише на Україну. Насправді Путін, який кілька разів висловлював свій погляд на розвал СРСР як на особисту трагедію, вважає особистою трагедією і падіння Берлінського муру. Під загрозою не лише Україна, а й численні європейські держави і, по суті, об’єднана Європа», – застерігає Андрій Сенченко.
Повна версія програми – за посиланням.
