За чотири з лишком роки війни на юридичному фронті команда руху «Сила права» надивилася всілякого. По всій країні – на сході і заході, півночі та півдні – розкривалися сепаратистські «консерви» в мантіях, які вперто не бажали визнавати факт російської агресії проти України, а то і просто чекали на прихід «своїх».
Найчисельніша когорта – безхребетні судді, для яких джерелом права є не Закон, а політична воля.
Зустрічалися й такі, хто місяцями в судових процесах знущався над родинами загиблих, пораненими солдатами і вимушеними переселенцями.
Окремі бастіони «правосуддя», такі як Оболонський суд Києва, довелося разом з подружжям-вимушеними переселенцями з окупованого Донбасу Юрієм і Ларисою Хандригами штурмувати шість разів після п’яти апеляцій.
Вісім місяців в нашої команди, разом з родиною загиблого Героя України старшого групи спецпідрозділу «Альфа» полковника Олександра Анищенка, пішло на боротьбу з суддею Зарічного районного суду Сум Ніною Прокудіною.
Але навіть на цьому тлі рішення судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Юлії Горбачової змусило здригнутися і зціпити зуби.
Суддя Горбачова на шостий рік війни, 16 квітня 2019 року, відмовила вдові і семирічній доньці командира ІЛ-76, який згорів у небі над Луганськом разом з 8 членами екіпажу і 40 десантниками 25-ї повітряно-десантної бригади, у встановленні юридичного факту загибелі їхнього чоловіка і батька – гвардії підполковника Олександра Белого – внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Приймаючи рішення про відмову, суддя Горбачова знала про те, що за минулі чотири роки сотні суддів у всіх регіонах країни винесли в інтересах постраждалих від російської агресії близько тисячі таких рішень, ініційованих “Силою права”. Вона знала, що Верховний суд України, підтримавши правову позицію нашої команди, виніс вже десять подібних рішень.
Знала вона і про те, що судами Дніпропетровської та Запорізької областей винесено вже сім позитивних рішень в інтересах родин екіпажу і десантників борту 76777, в тому числі п’ять – колегами Горбачової по Мелітопольському суду.
І все одно суддя Юлія Горбачова кинула виклик кожному, хто захищав і захищає нашу країну від російської агресії, всьому українському суспільству, для якого незалежність України не порожній звук.
Чесно кажучи, перше, що спало на думку, коли прочитав це рішення, – в армії потрібно створити штрафбат для таких суддів. Тільки тоді вони на своїй шкурі відчують, що таке війна. Якщо не втечуть на ту сторону.
Ну а наша команда разом з Тетяною Чімірковою, вдовою Олександра Белого, піде вперед. Разом з усіма родинами загиблих в цій трагедії ми змусимо путінську Росію відповідати за злочини.
Андрій Сенченко, Координатор Воєнного кабінету Юлії Тимошенко, Обозреватель, 17 квітня 2019р.
