Зараз багато емоцій і крику щодо рішення суду з «Газпромом» стосовно норми газового контракту «бери або сплачуй»…
Це типова норма типової угоди, яку «Газпром» як монополіст змусив підписували у ті часи всіх газових операторів Європи.
Згодом мудрі поляки, чехи, німці звернулись до Стокгольмського арбітражу і усі успішно скасували цю норму.
Тимошенко ще з 2010 року заявляла: Дубина підписав цей контракт в 2009 з принципом «бери або плати» – бо це був стандартний типовий підхід. Але всі нормальні країни оскаржили цю норму в угоді.
Це саме мала зробити українська сторона ще з початку 2014 року – захистити свій національний інтерес.
Чому ж уряд цього не зробив ще в 2014 році? Або невігласи, або …
До речі, зверніть увагу на коментар Віталія Бали:
«Щоб не повторювати журналістам одне й те саме, напишу тут свою думку про рішення Стокгольмського арбітражного суду стосовно позову «Газпром» vs «Нафтогаз»:
1. Здивувався, коли побачив коментарі і заяви, що рішення доводить винуватість Юлії Тимошенко. Це помилка тих, хто вирішив знову підняти тему газової угоди 2009 року
2. Навпаки, це рішення доводить, що Тимошенко була права, коли на всі звинувачення пояснювала, що був підписаний типовий договір з «Газпромом». Звичайно, що договір був вигідний Росії.
3. Формула «бери або плати» була у договорах з іншими європейськими газовими компаніями. Якщо не помиляюсь, то німці, поляки, можливо ще хтось, виграли суди у Стокгольмі набагато раніше.
4. Чому Україна не подавала до суду? Я вже якось про це говорив і писав, чим більше Україна брала і більше платила, тим більше заробляли всі, хто мав причетність до газу.
5. При правильно побудованій технологічно інформаційній кампанії, Тимошенко після такого рішення у Стокгольмі зможе непросто закрити «газове питання», але й отримати додаткові політичні бонуси».
Андрій Павловський, експерт з питань соціальної політики, член партії «Батьківщина», Ліга.Блоги, 1 червня 2017р.
