14 лютого Кабмін схвалив передачу активів газотранспортної системи України (ГТС) від ПАТ «Укртрансгаз» в управління Міненерго до новоствореного ПАТ «Магістральні газопроводи України».
Передачі підлягають магістральні газопроводи; компресорні станції, зокрема дожимні компресорні станції, газорозподільні та газовимірювальні станції; підземні сховища газу (ПСГ); майно сервісних підрозділів; автотранспорт, спеціалізований транспорт та інше майно, необхідне для ефективної роботи ПАТ «МГУ».
Постанова набирає чинності через 10 днів з дня набрання чинності рішень Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма в суперечці між «Нафтогазом» і компанією «Газпром» за контрактами на період 2009-2019 років.
Оголошено відбір потенційних учасників в СП з управління українською ГТС. Основна вимога до потенційних кандидатів – гарантувати завантаження ГТС. Іноземному партнеру буде передано 49% акцій МГУ в управління зі збереженням права власності на ГТС у держави.
Голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв та його іноземні партнери наполягають на реалізації альтернативного сценарію. По-перше, відсутня вимога гарантії завантаження. По-друге, можливий варіант передачі 49% акцій СП у власність іноземного партнера.
Юлія Тимошенко і «Батьківщина» виступають категорично проти тіньової приватизації української ГТС
Це ресурс, який належить народу і який здатний забезпечити підйом національної економіки. Фракція підготувала законопроект про заборону «дерибану» газотранспортної системи. Зараз він проходить процедуру реєстрації в парламенті.
Єдина газотранспортна система України є національним надбанням та забезпечує економічну безпеку держави.
Незважаючи на те, що сьогодні в українському законодавстві містяться норми, які дозволяють бути Партнером ГТС лише компаніям з ЄС або США, немає жодної гарантії, що надалі контроль на українською ГТС не перейде до російського «Газпрому» або афілійованих з ним структур.
Крім того, вартість української ГТС на сьогодні становить 300 млрд євро, що дорівнює чотирирічному ВВП України. Також прибуток від транзитних контрактів становть 2 млрд дол. на рік. Україна має дбати про свій добробут та економічну безпеку.
Хибним є твердження, що передача в управління української ГТС є міжнародним зобов’язанням України. Жодний міжнародний договір, який ратифікував український парламент, та жодна директива ЄС не містить вимог щодо передачі в управління української ГТС суб’єкту господарювання, що не перебуває в державній власності України.
Відтак, з метою захисту національних інтересів, є необхідним унеможливити будь-яку передачу прав на ГТС – як права власності, так і права користування.
Цікаві факти щодо української ГТС:
1) Щорічні надходження до державного бюджету від транзиту російського газу перевищують 2 млрд дол. Для порівняння, від МВФ за останній рік Україна одержала 1 млрд дол.
2) Нині наша ГТС — одна з найбільших систем у світі. У її складі понад 38,5 тис. км магістральних газопроводів, 72 компресорні станції (КС), 702 газоперекачувальні агрегати (ГПА).
3) Технологічна потужність ГТС в західному напрямку на сьогодні становить 120 млрд кубометрів.
4) 70% із коштів, одержуваних за транзит, «Нафтогаз» витрачав на інші (крім ГТС) цілі.
Нині «Нафтогаз» виділяє явно недостатньо коштів для ремонту та модернізації ГТС. До речі, керівництво «Нафтогазу» у 2017 році подало в уряд проект фінансового плану на 2018 рік. Уряд його розкритикував.
В пресу просочився нищівний висновок урядового комітету. З нього, зокрема, стало відомо, що «Нафтогаз» у 2018 році планує на виплати вищому керівництву 720 мільйонів гривень.
Середня зарплата 156 тис грн на місяць клеркам НАК «Нафтогаз України» (удвічі більше, ніж у 2017). Бонуси «високому» менеджменту НАК (10 осіб) – 720 млн грн (в 2016 було 83 млн грн)! «Нафтогаз України» планує тричі піднімати ціни на газ в 2018 році.
Це лише деякі «перли» з проекту фінплану НАК на 2018 рік, поданий до Кабінету Міністрів ще у листопаді.
Андрій Павловський, експерт з питань соціальної політики, член партії «Батьківщина», «Ліга. Блоги», 12 березня 2018р.
