Попри застереження представників МВФ і Світового банку знову активізувались лобістські розмови щодо запровадження загальнообов’язкової накопичувальної системи пенсійного страхування вже з 1 січня 2019.
Видно, владним особам, що нажилися на розоренні українських банків тепер не терпиться поживитися з пенсійних накопичень.
У цьому контексті необхідно взяти до уваги висновки Головного науково-аналітичного управління Верховної Ради щодо можливості поширення негативного досвіду країн Східної Європи з більш розвиненою економікою і правовим порядком, у яких законодавчими рішеннями намагаються повернути накопичені громадянами кошти у солідарну пенсійну систему, або й націоналізувати ці кошти (як, наприклад, в Угорщині).
У Литві і Латвії ставку внесків у другий рівень пенсійної системи протягом декількох років знижували до 2% від зарплати, а в Естонії звели до нуля. Чехія у січні 2016 року оголосила про ліквідацію другого рівня, який був створений лише у 2013 році.
У Польщі у лютому 2014 року через введені державою обмеження на форми інвестування фондами страхування останні почали отримувати негативну дохідність (зокрема, було заборонено інвестувати у державні облігації, а попередні інвестиції необхідно було безоплатно повернути державі для скорочення державного боргу). Згодом польський уряд дав громадянам термін у три місяці на повернення до солідарної системи за мовчазною згодою, якщо не буде заявлено про відмову, і продовжує у подальшому таку практику. Таким чином, другий рівень пенсійної системи найближчим часом може припинити своє існування.
На жаль, накопичувальна система східноєвропейських країн не виправдала сподівань на побудову такого рівня пенсійного забезпечення громадян, який напрацьовано у західній Європі, зокрема, через нижчий рівень зарплат і відповідних йому внесків, слабкий розвиток фінансових інститутів і невеликий вибір фондів для інвестування з достатньою дохідністю на пенсійні накопичення.
Андрій Павловський, експерт з питань соціальної політики, член партії «Батьківщина», Facebook, 14 травня 2018р.
