Третина українців віком від 18 до 39 років готова накопичувати кошти на пенсію в недержавних пенсійних фондах.
Про це свідчать результати соцопитування, проведеного проектом USAID.
До того ж, 10% опитаних зазначили, що готові платити додаткові внески в пенсійні фонди за умови отримання податкових пільг. 22% заявили, що готові стати учасниками недержавних пенсійних фондів, якщо внески на їх користь платитиме роботодавець. Водночас 43% молодих українців заявили, що не хочуть платити внески в недержавний пенсійний фонд у принципі.
Можливі варіанти накопичення коштів на пенсію в ефірі радіостанції «Голос Столиці» проаналізував експерт з питань соцполітики, член партії «Батьківщина» Андрій Павловський.
Коли в Україні зміниться система пенсійних відрахувань, накопичень? Чи збережеться ставка ЄСВ і до неї додасться обов’язковий відсоток відрахувань на особисті пенсійні рахунки?
— Безумовно. Базова солідарна система, куди кожен громадянин відраховує 22%, і громадянин, і роботодавець, цей внесок в 22% до солідарної пенсійної системи, до соціальних фондів залишається. Тобто хочуть передбачити в новому законі про загальнообов’язкову накопичувальну систему спочатку 2% додатково, а потім підняти за декілька років до 7%. Тобто фактично буде утримуватися з фонду заробітної плати 29%. Навантаження на заробітну плату у зв’язку з цим зростатиме.
Наскільки на сьогодні Україна готова до впровадження такої системи?
— По-перше, є серйозні зауваження з боку того ж МВФ, інших міжнародних фінансових інституцій до нашого уряду не поспішати з запровадженням накопичувальної системи, оскільки у нас — нестабільна ситуація. Це і конфлікт на Сході, це і економічна криза, яку ми ніяк не можемо подолати остаточно. І водночас є таке зауваження від міжнародних експертів, що сама накопичувальна система — державна чи приватна, будь-яка — ефективна тільки тоді, коли дохідність на накопичувальних рахунках перевищує середньорічну інфляцію в країні хоча б на 2%. Інакше, є ризик того, що може накопичувальна система перетворитися на одну велику фінансову піраміду. Тобто людина все життя буде додатково відраховувати гроші, відкладати, а потім прийде за додатковою пенсією, і їй скажуть: вибачте, вашу пенсію з’їла інфляція. І таке можливо. Тим більше, що в нас країна — з непередбачуваною інфляцією, Ви самі бачите, що уряд планує одне, прогнози МВФ, Світового банку — інше, як правило, там вдвічі більше, ніж пишуть в проектах державного бюджету. Тобто є питання. Але з іншого боку, це позитивний крок, що молодь хоче більше сподіватися на себе, і готова відкладати в приватні фонди, в державу, в ігри не хоче грати. Люди більше розраховують на себе. Можна по-різному диверсифікувати, гроші на старість відкладати, тощо. Але ж найненадійніший гравець тут — це саме, на жаль, держава.
Тобто Державний пенсійний фонд в тому вигляді, в якому він існує?
— Він буде залишатися, бо це — основа пенсійного забезпечення в Україні. Діюча стара солідарна система — це основа, фундамент, на якому ми повинні побудувати загальнообов’язкову накопичувальну систему. І зверху цієї піраміди — приватні пенсійні фонди. Так от, в нас є перший базовий рівень — солідарна, і третій рівень, вищий, — приватні фонди. А між ними прокладки — другого рівня — немає. Так склалося. І чи запровадиться реально найближчим часом, теж важко сказати. Це є похідним від загальної економічної ситуації в країні. Буде певна стабілізація економічна, буде економічний розвиток — почнуть розвиватися і другий, і третій рівні пенсійного забезпечення.
Чи можливе використання звичайного банківського депозиту, який має певну дохідність?
— Тут з банківськими депозитами діє той же принцип. Якщо відсоток на депозиті — вищий за інфляцію, ви у виграші. Хоч декілька відсотків, але виграли, і у вас будуть залишатися збереження. Якщо ж рівень інфляції буде більший, ніж той відсоток, що дає банк вам на депозитне вкладення, ви будете нести втрати. Тут така гра.
У випадку з пенсійними накопиченнями головне завдання — примножити чи просто зберегти?
— Не тільки зберегти, але і примножити. От є успішні західні пенсійні фонди, але, як правило, вони працюють як інвестиційні. Вони беруть в людей ці гроші, що вони хочуть відкласти собі на старість, і вкладають у високорентабельні галузі в своїх економіках, в підприємства в інших країнах. І потім з доходу мають невеликі адміністративні витрати і власну дохідність. А все інше відкладають для людей, і знову вкладають в якісь інвестиції, щоб весь час ці гроші зберігалися і примножувалися. От такий принцип повинен бути для нормальної накопичувальної системи пенсійної. Визначати, чи є така галузь, яка дасть настільки високі прибутки, і куди вкладати — це вже мистецтво менеджменту, управління цими фондами.
Наші існуючі нині приватні пенсійні фонди вкладають?
— Приватні гроші пенсійні, вони могли б бути нашою внутрішньою інвестицією, інвестицією громадян. Пенсія — це відкладена зарплата на завтра, на старість. Уряд повинен створити такі умови, щоб цим було вигідно займатися, щоб це приносило прибуток тим, хто займається, і ще людям на пенсію щось залишалося.
Які гарантії в юридичному плані потрібно встановити, щоб це було безпечно?
— Дійсно. Ви правильно питання підняли. На жаль, зараз так прописані законопроекти, їх декілька щодо запровадження накопичувальної системи, що 100% гарантій ніде немає. По великому рахунку, саме найбільшим гарантом, щоб гарантувала всім своїм майном, в нас мусила б виступити сама держава. Це повинні бути державні гарантії насамперед для вкладників в ці накопичувальні пенсійні системи. З іншого боку, це повинна бути непримусова система. А хочуть просто людей примусити додатково до 22% ЄСВ додати ще 7% на накопичувальну систему і силою забирати з зарплати в людей. Це все-таки повинно бути добровільно. Якщо людина хоче собі додатково до основної соціальної пенсії щось мати, вона вкладає. І повинен бути вибір. Треба дозволити прийти іноземним пенсійним фондам приватним, в тому числі європейським, з великою історією, тощо, з успіхом роботи. Тому що у нас якщо будуть працювати фінансові установи, які будуть знову підпорядковуватися всім відомим олігархам, це чергова фінансова піраміда, і знову люди будуть розчаровані від цієї роботи.
На сьогодні якісь податкові пільги існують для людини, яка хоче звернутися, наприклад, в приватний пенсійний фонд?
— Жодих немає преференцій. Оце справа вашого майбутнього, це справа ваших ризиків на майбутнє. Тобто ви ризикуєте зараз своїми грошима в надії, що потім, коли ви будете поважного віку, вийдете на пенсію, то ці гроші вам повернуться у вигляді додаткової пенсії.
І чи буде існувати той заклад, в який ви ці гроші принесете?
— Так. Це така своєрідна азартна гра. Якщо хочете, розцінюйте це як аналогію з азартними іграми. Але в грі повинні бути якісь прозорі правила і якісь державні гарантії. Тоді люди будуть грати в ці ігри з державою. Якщо цих прозорих правил і гарантій мінімальних не буде, люди будуть всіляко ухилятися від цього. Вони можуть вкладати гроші в іноземну валюту, в ті ж банківські установи, в предмети мистецтва, як в довгострокові інвестиції, в нерухомість — в багато чого можна вкласти гроші.
«Голос Столиці», 26 квітня 2018р.
