Відповідь на те, яким буде бюджет-2018 і на кого він буде працювати, ви знайдете у відвертому ексклюзивному інтерв’ю кореспондента інтернет-видання «Новини України – From-UA» з представником партії «Батьківщина», соціальним експертом Андрієм Павловським.
Новини України – From-UA: Андрію Михайловичу, добрий день! Яка економічна стратегія закладена у проект бюджету-2018? Як особисто ви його оцінюєте?
Андрій Павловський: Проект бюджету на наступний рік схожий на тупцювання на місті, адже реального розвитку він не передбачає. Тому що якщо подивитись на доходи, то зростання валового внутрішнього продукту, кажучи об’єктивно, відбудеться за рахунок інфляційних чинників і сировинної частини економіки.
Тобто, ми не бачимо якогось якісного пріоритету розвитку технологічних галузей, а все буде відбуватися, як і в цьому році. Причому ще цікавий аспект, що про себе влада не забуває, і на утримання президента разом з управсправами в порівнянні, наприклад, навіть з 2014 роком, видатки будуть збільшені в два з половиною рази, Верховної Ради — вдвічі, а на утримання уряду — нечувана сума 244%. Тобто фінансування зростає на управлінські бюрократичні структури в декілька раз в той час, як соціальні програми і пов’язані з ними видатки практично залишаються на рівні цього року. Як приклад, прожитковий мінімум буде збільшений на 77 грн, то ж якщо це порівнювати зі збільшенням утримання уряду на 244%, то це не порівнянні речі.
Новини України – From-UA: За рахунок чого тоді доведеться виживати бюджетним сферам, на які, як завжди, виділяється менш за все?
Андрій Павловський: Це дуже актуальне питання. Уряд, прикриваючись програмою децентралізації, каже, що «ми вам на місця даємо практично всю медичну сферу, освітню, культурну, ось ми будемо фінансувати медичну галузь тільки зарплатами, а всі інші адміністративні витрати, накладні, комунальні послуги — це ви покривайте за рахунок місцевих бюджетів». І при цьому забувши запланувати, передбачити гроші в проекті бюджету на такі цілі, як субвенції для місцевого самоврядування.
Добре, якщо є багата громада, є якісь джерела наповнення місцевого бюджету, а якщо це якийсь віддалений район чи сільська об’єднана громада — де вони будуть брати гроші на утримання своєї лікарні, школи, клубу, культурних закладів? Ось це питання. А це в результаті буде приводити до так званої оптимізації, як у нас називається, коли, наприклад, в об’єднаній громаді три школи, то будуть в якості економії рахувати, що буде достатньо для неї однієї лікарні. Чи як варіант позакривають ФАПи, що призведе до скорочення працівників цих професій. Це ми вже в наступному році будемо спостерігати, особливо в сільській місцевості.
Новини України – From-UA: В такому разі, яким чином боротися з корупцією, адже такий нерівномірний розподіл бюджету тільки спонукає до неї?
Андрій Павловський: Згоден з вами. Зверніть увагу, що керівники великих державних монополій, підприємств позаписували собі величезні зарплати. Це теж закладається в фонд оплати праці на наступний рік.
Наприклад, підписані контракти на наступний рік з виконуючим обов’язків Укрзалізниці — його зарплатня буде складати 1,2 млн грн в місяць, голови «Нафтогазу», пана Коболєва, — 2 млн грн на місяць (і взагалі на утримання чиновників «Нафтогазу» передбачено більше 2 млрд грн). А чому тоді мінімальна пенсія буде складати 1473 грн? Візьміть навіть мінімальну зарплату в розмірі 3700 грн, яку планують зробити з наступного року, і порівняйте мільйонні зарплати наших ВІП-чиновників і керівників державних підприємств.
Тоді виходить явно антисоціальний і несправедливий перекіс в бік утримання високопосадової бюрократії і навпаки зубожіння в цілому бюджетної сфери — вчителів, медиків, культурної сфери, в першу чергу, яких у нас в країні майже чотири мільйони чоловік.
Кажуть, що такі високі зарплати — це боротьба з корупцією чиновників, але знаєте, це дуже складна річ. Не завжди від рівня зарплати залежить мораль і якості чиновника, його порядність, оскільки якщо людина хабарник, то скільки їй зарплати не давай, їй буде завжди не вистачати. Якщо ти отримуєш зарплату мільйон, то тебе не купиш хабаром в 20 тисяч, тебе і хабар треба буде як мінімум мільйон давати. Так це навпаки приведе до збільшення хабарів.
Ну і величезні видатки, збільшення в цілому на 20 % — на утримання так званих антикорупційних структур. Будемо сподіватись, що вони виправдають ті сотні мільярдів гривень, які на них витрачають, тому що поки що вони б’ють по дрібних чиновниках чи чиновниках середньої ланки, але жодної справи щодо високопосадових корупціонерів так і не доведено до судового рішення. Ми поки спостерігаємо, що когось піймали-відпустили. Тобто такій безперервний процес, який добре показувати на телевізійній картинці, але який не має жодного практичного результату в боротьбі з корупцією.
В бюджеті не передбачена ст.17 на утримання антикорупційних судів, по яким ми брали міжнародні зобов’язання. Тобто якщо подивитись на це, то якщо на них влада не передбачає грошей, значить, не передбачають їх взагалі створювати, і в новому році цієї ланки антикорупційної боротьби не буде.
Новини України – From-UA: Андрію Михайловичу, де шукати гроші бюджетним сферам, особливо на місцях? Чи децентралізація буде якось сприяти цьому?
Андрій Павловський: Це знов-таки буде дуже не рівномірно. Це добре, якщо є якась маленька об’єднана сільська громада, і на її території проходить міжнародна траса і там є заправки, ресторани, якісь заклади, які сплачують податки в місцевий бюджет. А якщо це якась віддалена громада, де немає виробництва — де вони будуть брати гроші? Це призведе просто до скорочення соціальної і бюджетної сфери в цих громадах.
Будуть якісь громади, якісь обласні центри, під Києвом, наприклад, які будуть мати відповідні кошти і вони зможуть навіть мати якісь запаси, але більшість, якісь віддалені провінції, вони будуть потерпати. І там джерел наповнення місцевих бюджетів практично не видно. А ті ж самі дотації, допомога, субвенції з кожним роком скорочуються. Таким чином Уряд намагається перекласти на плечі місцевого самоврядування утримання закладів освіти, охорони здоров’я, культури, при тому не передбачивши на це гроші. Ось така політика.
Пам’ятаєте скандал в позаминулому році, коли скинули на місцеве самоврядування ПТУ, забувши дати гроші на їх фінансування? Тоді знайшли лише частину грошей, а частина ПТУ просто позакривались, дітей викинули на вулицю. Боюсь, що таке саме очікує і інші заклади на місцях.
Новини України – From-UA: В проекті бюджету-2018 ми знову бачимо одні з найбільших дотацій української армії. Що ви думаєте з цього приводу?
Андрій Павловський: Враховуючи складну ситуацію з нашим непередбачуваним сусідом, весь час існує загроза зовнішньої агресії. Ви же бачите, що перемир’я фактично нема, щодня стріляють, маємо багато поранених. І ситуація невизначеності буде продовжуватись, незважаючи на різні міжнародні і внутрішні ініціативи, і коли ці миротворці будуть, це взагалі невідомо.
Тому Україна вимушена значну частку свого державного бюджету направляти на оборонні сфери, в першу чергу, на армію. Але навіть не в цьому біда, а в тому, що фінансування армії фактично таке саме як фінансування поліцейських каральних структур. Тому що якщо взяти прокуратуру, поліцію, пенітенціарну систему, СБУ, то виходить, то вони мають навіть більші фінанси, ніж армія. Тобто поступово у нас проявляється ознака поліцейської держави, коли на поліцію йде більше, ніж на армію при тому, що існує зовнішня загроза.
Новини України – From-UA: Які галузі будуть найближчим часом найбільш перспективними і прибутковими?
Андрій Павловський: На жаль, буде розвиватися сировинний видобуток природних ресурсів, і неперероблена сировина буде направлятись за кордон на експорт. Так само в сільському господарстві первинна продукція буде продаватись за кордон. Те, що зростає доля аграрного сектору, то тут нема чого гордитись, бо ми продаємо не перероблену продукцію, а первинну сировину, що є ознакою слабкості держави, її нерозвинутості. Якщо б ми продавали не зерно, а хоча б якусь елементарну первинну обробку, то тоді можна б було казати, що це дає якийсь шанс на розвиток. А так бюджет 2018 — це бюджет країни, яка є сировинним придатком більш розвинутих країн.
Не видно, щоб ми запускали якісь нові технологічні галузі, щоб було якесь велике замовлення на нашу аерокосмічну промисловість, залишки якої залишаються. Де велике замовлення «Южмашу» чи заводу Антонова? Для тієї ж армії там можна було б виробити якусь кількість літаків. До речі, за останні два роки той же завод Антонова не отримав жодного замовлення, і за рахунок чого вони ще живі, взагалі не зрозуміло. Нема навіть приватних замовників і інвесторів. Тобто поступово руйнуються технологічні галузі, якими Україна могла б пишатися, на яких ми б були на рівні інших країн.
Весь час йде процес деградації нашої економіки і індустріалізації. І нас, на жаль, перетворюють в аграрний придаток інших країн, і люди інтелектуальної праці більше не потрібні будуть в Україні, тільки ті, що будуть обслуговувати і «скручивать сборочно-отверточно». На жаль, цей бюджет продовжує негативну тенденцію.
Новини України – From-UA, 6 жовтня 2017р.
