Дозвольте пояснити мою власну позицію та позицію фракції «Батьківщина».
1. Нагадаю, цей закон – був ухвалений Радою ще позаминулого скликання у вересні 2014 року на засіданні Парламенту у закритому режимі(!) із вимкненим табло та без журналістів у залі.
Тоді був підписаний «Мінськ» і дійсно тоді у дуже важких умовах на фронті він призупинив воєнні дії та наступ Путіна.
Закон мав автоматично завершити свою дію через 3 роки, але оскільки Мінськ не спрацював, а РФ не виконала жодних пунктів «Мінську-2» – закон продовжувався вже коаліцією Петра Порошенка двічі.
Сьогодні він продовжився знову на рік вже партією «Слуги Народу» пана Зеленського».
2. Що ж Закон передбачає?
Він передбачає наступні політичні вимоги Путіна:
Ст. 3 – загальна амністія усіх (в тому числі бойовиків).
Ст. 5 – особливий порядок призначення прокурорів та суддів у цих районах Донбасу – за погодженням з органами місцевого самоврядування – прямий крок до федералізації та потенційно погодження кадрів Путіна.
Ст. 6 – особливий економічний, культурний та соціальний розвиток Донбасу – крок до федералізації.
Ст. 7 – Україна, а не РФ (як визначено міжнародним правом), зобов’язується платити за зруйновану інфраструктуру Донбасу та його відновлення.
Ст. 8 – окреме гарантоване право окремого співробітництва Донбасу з РФ(!) і якісь окремі добросусідські відносини.
Ст. 9 – загони народної міліції – федералізація та крок до власних збройних формувань в цих районах, щоб хитати ситуацію на майбутнє за планом Путіна.
3. Коли Закон почне діяти?
Весь закон почне діяти АВТОМАТИЧНО ПІСЛЯ проведення місцевих виборів на Донбасі.
Яких саме виборів – з контролем над кордоном, чи без українського контролю, як це наразі передбачено планом Штайнмайєра, якщо пан Зеленський взяв зобов’язання внести його до українського законодавства?
4.Питань тут багато, але головне одне: чи призведе цей закон до тривалого миру, коли він почне діяти?
Моя думка — ні, він не призведе до миру.
Він призведе до ризиків нової повноцінної війни, вже в зовсім інших правових умовах; та до ризиків федералізації України. Він також дасть юридичні вже правові можливості Путіну далі підривати Україну вже зсередини.
5. Що маємо у фіналі?
• Закон один в один повторює положення «Мінську-2» у політичній частині, тобто знову політична частина – ДО безпекової.
• Зеленський знову підтверджує помилку Порошенка щодо виконання Україною політичної частини перед безпековою.
Чи зможе Зеленський потім вимагати перегляду та іншого тлумачення цих норм «Мінську», якщо його фракція за них зараз голосує? Навряд чи.
Я щиро вважаю це помилкою та рішенням, яке ослаблює позиції президента та країни.
«Батьківщина» не голосувала за цей закон у 2014 році, ми не голосували за його продовження у 2017 та 2018. Ця позиція залишилася незмінною. Тому ми й сьогодні не голосували за закон про особливий статус.
Всім нам мудрості та сил.
Зеленський має знати: він ніколи не залишиться сам на сам з Путіним, доки опирається на українське суспільство.
Щиро йому бажаю бути сильним у цих дуже складних питаннях, які визначать долю України на наступні десятки років.
Альона Шкрум, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 12 грудня 2019 року.
