Альона Шкрум: Європейські вододіли – як голосують країни ЄС?

Я вже писала, що після 18 місяців роботи в найстарішій міжпарламентській організації – Міжпарламентському Союзі, нам вдалося ухвалити першу за 130 років організації украінську Резолюцію: «Про неприпустимість використання найманців та бойовиків для підривання миру, територіальної цілісності країн та порушень прав людини».

Тут і хочу зупинитися, бо це важливо для нашого розуміння ЄС та європейської політики.

Текст Резолюції напрацьовувався рік з українськими дипломатами, експертами-правниками і міжнародниками, потім правився в швейцарському секретаріаті МПС, правився міжнародними визнаними експертами у темі найманців, потім покращувався/погіршувався правками 25 різних країн світу.

– Загальний текст  вийшов збалансований, говорить про неприпустимість використання найманців, бойовиків та приватних військових корпорації для дестабілізації конституційного ладу країн та порушень загальних прав людини.

– Звертається до парламентів з вимогою зупиняти тренування найманці і бойовиків, і здійснювати заходи для притягнення до відповідальності бойовиків, які порушили міжнародне право та права людини.
– Наголошує на неприпустимості порушень прав жінок та дітей найманцями і бойовиками та країнами, які їх використовують.

Попередній текст підтримали всі країни, окрім РФ. Лише РФ надавала застереження та зауваження. Попередньо всі країни нашої європейської групи текст також підтримали і публічно обіцяли голосувати За.

У допомозі стали і рік роботи, і наші особистісні відносини з багатьма країнами, і професіоналізм доповідача Резолюції Борис Тарасюк та його співдоповідача депутата Йорданії, і особиста присутність та робота голови делегації Спікера Андрій Парубій.

Вперше якісь проблеми виникли на етапі розгляду поправок  Швеція підготувала поправки, які повністю вихолощують текст і банально прибирають понад 10 параграфів з Резолюції, тобто ріжуть її більше ніж на половину.

Підписала Швеція ці свої поправки у Норвегії, Фінляндії і Німеччини. На прохання пояснити правки  ми відповіді не отримали. Резолюцію відстоювали голосами країн Близького Сходу та Африки, де тема найманства надболюча.

У фіналі на голосуванні на комітеті ПРОТИ голосували 11 країн (з близько 50 присутніх), такі як:
Росія (тут все ясно);
Білорусь;
Іран (який завжди голосує, як РФ);
Франція (яка дуже часто голосує, як РФ),
Арменія (яка підтримує РФ);
і, на наше велике здивування, такі наші союзники та друзі, як:
Німеччина;
Швеція;
Румунія;
і Латвія.

Країни часто висловлюють застереження по конкретному параграфу Резолюції, але робити застереження до всієї Резолюції, яку висунули члени твоєї групи і голосувати «проти» – це дуже і дуже дивна практика в МПС. Особливо, коли обіцяв голосувати «за». У дискусіях ми так і не отримали пояснень від Швеції чи Німеччині, які параграфи їх не задовільняють, і що саме у Резолюції їх так турбує. Чому вони не зробили застереження по конкретних пунктах, а натомість голосували проти усього тексту, де у більшості йдеться про захист прав людини. Складалося враження, що депутати не мають фахових відповідей на ці питання. І болюче усвідомлювати цю нову реальність Європи.

Нашими найбільшими союзниками по Резолюції, які допомогами та згладжувати гострі кути і намагалися знайти компроміс, стали:
Швейцарія  її депутатам найбільше дякуємо;
Ірландія;
Азербайджан;
Йорданія та багато з країн близького сходу,
Іспанія;
Таїланд;
та інколи Великобританія.

Отака європейська політика, коли наші союзники у голосуванні за важливу для нас під час війни з Росією і для світу Резолюцію опиняються у кампанії РФ, Білорусі та Ірану.
…А водночас у ПАРЄ Німеччина та Франція намагалися зняти санкції і повернути у ПАРЄ Росію.
Є над чим замислитися.

Альона Шкрум, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 18 квітня 2019р.

Календар новин

Останні новини

Фото дня

Відео дня

Пряма мова