26 грудня МЗС України офіційно зробило заяву щодо нелегітимності перебування Росії в Раді Безпеки ООН та ОНН у цілому та ініціювало комплексний процес, спрямований на викидання Росії з Радбезу та ООН.
Рік назад, рівно за 2 дні до початку повномасштабного вторгнення ми з Лесею Василенко були в ООН у Нью-Йорку. Тоді було жахливе відчуття сюрреалізму: Радбез годинами слухав виступи РФ про «8 років геноциду Донбасу», а потім ще виступ пропагандистки Тетяни Монтян, яку привів за ручку посол РФ, як «представницю українського громадянського суспільства».
Та сама Монтян, яка у 2014 році, проживаючи ще в Києві, закликала Росію «діяти рішучіше, захопити сусідні країни й в жодному разі не визнавати «майданутих».
ООН виглядала безпомічно і безглуздо. І далеко не лише того разу. Жодних рішень Радою Безпеки прийнято не було – Росія блокувала все.
Про реформування ООН юридична спільнота говорить останні 30 років:
Росія з 1991 перебуває в ООН абсолютно незаконно, РФ єдина країна, яка не підписала Статут ООН і не пройшла процедуру голосування. Про це знає і Росія, і всі інші. Але вже 30 років, за мовчазною згодою більшості, знаходиться в ООН, і останні 8 років незаконно блокує всі рішення ООН по допомозі Україні.
Замість того, аби пройти процедуру вступу, членство в Організації Росії перепало шляхом махінацій та обману на початку 90-х років – банально «змінивши табличку» з СРСР на РФ.
Саме це незаконне перебування Росії в ООН з самого початку зумовило її подальше порушення всіх міжнародних правил та кожної статті уставу.
Нарешті зараз, через 10 місяців повномасштабного вторгнення, у світі заговорили про те, що Росія є членом ООН абсолютно нелегітимно від самого початку її перебування.
Як ми йшли до #unrussiaUN?
1. Ще на початку повномасштабного вторгнення народилося письмове звернення від українців – співробітників установ ООН в Україні на ГенСека ООН.
Звернення підписали більше 250 співробітників ООН: від УВКБООН до UNDP, до ЮНІСЕФ та ВОЗ.
Вони вимагали надати документи, згідно з якими Російській Федерації було надано право продовжувати представництво СРСР в органах ООН, у тому числі Радбезі. Лист, до речі, залишився без відповіді!
2. Згодом було створено українську ініціативну групу Громадський Хаб – коаліцію, яка об’єднала багатьох експертів із питання викидання Росії з ООН.
3. У серпні до Громадського Хабу долучились і ми вже з масштабною кампанією #unrussiaUN, яку проводили серед політиків національного та світового рівнів.
Результатом цієї кампанії стали більше 244 000 підписів українців під петицією про #unrussiaUN.
Коли ми почали голосно заявляти про нелегітимність перебування Росії в ООН – нас, юристів-міжнародників, називали маргіналами. Бо тема була на «аутсайді» міжнародних відносин. Говорили тоді про неї лише пошепки і завжди зі словом «неможливо».
Та все ж таки #unrussiaUN підтримали відомі політики та журналісти. А далі – блогери, професори, громадськість й усі небайдужі.
Хештег #unrussiaUN потрапив у тренди світового Твіттеру та наробив там чимало галасу для іноземної аудиторії.
Також про те, які саме статті були порушені під час «допуску» нашого сусіда в ООН у 90-х роках, писав професор Кембриджського університету Томас Грант.
Томас говорить про те, що ООН має механізми зупинення або призупинення повноважень країн у Генасамблеї або Радбезі й детально пояснив це тут.
Я дякую за миттєву та дуже важливу підтримку #unrussiaUN – Михайлові Подоляку, Михайлові Федорову, Сергію Стерненку, Тарасу Тополі та гурту «Антитіла», співачці Альоші, гурту «Друга ріка», Катерині Осадчій, Євгену Мільковському, відомим телеграм-каналам та багатьом іншим.
Згодом про #unrussiaUN говорили Президент Франції Макрон, Президент Євроради Шарль Мішель, Президент США Байден, Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда, Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу та інші високопосадовці.
4. 13 жовтня ПАРЄ проголосувала за правку Дмитра Наталухи у Резолюції 2463 «Подальша ескалація війни Російської Федерації проти України», у якій зазначалося, що «Парламентській Асамблеї слід розглянути питання про місце Російської Федерації в Раді Безпеки ООН».
Резолюція стала в цьому плані «революцією».
5. Нарешті, 1 грудня була проголосована Постанова Верховної Ради України, у якій ми чітко заявили про нелегітимність перебування РФ в ООН.
Ця Постанова стала офіційною позицією Парламенту та українців.
За це велика подяка колегам – Руслану Стефанчуку, Олександру Мережку, Олександру Корнієнку, Дмитру Кулебі, Олені Кондратюк, Іванні Климпуш-Цинцадзе, Лесі Василенко, Дмитру Наталусі, Олексію Жмеренецькому та іншим.
6. І ось, Міністерство закордонних справ України офіційно почало процедуру викидання РФ з ООН.
У вересні я обіцяла, що ми зробимо все можливе, аби Росії в Раді Безпеки ООН та в ООН не було. Упевнена, що так і буде. Ми з вами точно відсвяткуємо дипломатичну перемогу, коли Росії нарешті не буде в Радбезі!
Отож два уроки, які я здобула для себе:
1. Не треба розповідати нам, що є можливим, а що ні – бо можливо все, а особливо у міжнародній політиці. Був би лише стрижень.
2. Коли ми об’єднуємося разом – ми непереможні.
Так, попереду ще довгий шлях, який жодна країна світу не хотіла та не могла пройти за останніх 30 років, але зараз ми і його з вами пройдемо!
Усі побачили справжнє обличчя диктатора-терориста, і, на жаль, це почалось з того, що великі світові держави закрили очі на нелегітимну процедуру включення Росії до Радбезу ООН.
Світ бачить, що держава-спонсор тероризму нахабно окупувала не тільки українські території, а й ще місце в Організації Об’єднаних Націй із правом вето на додачу. Тепер ми на шляху до відновлення історичної та демократичної справедливості.
Альона Шкрум, народна депутатка від «Батьківщини», «Українська правда. Блоги», 3 січня 2023 року.
