Повідомили на Міжпарламентському Союзі, що ми як країна маємо наймолодший середній вік депутатів, і стали одним з наймолодший парламентів світу.
Світ відверто в шоці. І Форум молодих парламентарів світу також.
Розумієте, зазвичай ми як країна дуже далеко у світових рейтингах за різними показниками – від конкурентноздатності до представництва молоді та жінок у владі ми десь там за Європою, розвиненими країнами і навіть більшістю країн Африки.
А міжнародні організації якраз переймаються цілями сталого розвитку та економічними втратами від нерівномірного представництва у владі – ці втрати оцінюють економічно у мільярди мільярди доларів.
Тобто, більше жінок, молоді та різних поглядів – більше мільярдів доларів прибутку у країни та організації. Це реальні досліження.
Як за кількістю жінок, так і за кількістю молодих людей у нашому парламенті ще рік тому, коли я доповідала цю тему на Всесвітньому форумі молодих політиків, ми були дуже-дуже далеко – за серединою списку.
І от сталося незвично й неочікувано: після останніх президентських і парламентських виборі, Україна потрапила до трійки наймолодших парламентів світу.
Середній вік парламентаря, за підрахунками мережі «Опора», – 41 рік, що є НАЙМОЛОДШИМ середнім віком парламентаря в світі.
Наша делегація точна буде наймолодшою на нашій групі європейських країн.
У них цінується досвід, життєвий шлях, 10 років роботи в одному міжнародного у органі та над однією проблемою, у нас – все трохи навпаки.
Це добре чи погано? Звісно, покаже лише час.
Точно знаю, що без Борис Тарасюк та його досвіду в минулому парламенті ми б як делегація нічого не досягли.
Побачимо, що зможе у майбутньому молодий парламент, де більшість ніколи не були у політиці і не вивчали жодної спеціальності, які вчать керувати країною.
Все залежить від результатів, які зможе показати наш парламент, та допомоги досвідчених професійних людей, яких залишилося не так багато.
Дійсно, ми маємо найбільшу кількість молоді в цьому парламенті, склад Верховної Ради оновився на 80,4% й помолодшав на 7,4 року. Новообраних майбутніх нардепів віком 21-45 років збільшилось на 26%.
Чи є це цінність сама по собі? Абсолютно ні.
Бо молоді люди у більшості потрапили до парламенту НЕ через активізм у школі чи університеті, акції протесту, досвід політичної діяльності, не через шлях політичних кампаній, а завдяки бажанню людей проголосувати за будь-яких кандидатів від пана Заленського.
Йшли б вони під брендом іншої партії – вони б у більшості не стали депутатами.
Та все це не має значення, якщо вдасться показати результат.
У відповідь на моі сумніви в «успішності» подоланням України «age gap», чую з посмішкою та іронією, що «гірше точно не буде». Бо «довіру до парламенту вам втрачати було точно нижче нікуди, тому далі – тільки вперед, тільки рости».
Сподіваюсь, що так і буде.
Лише б молоді парламентарі (до яких відношу і себе) вміли чути інші думки, швидко вчитися та дослухатися до досвіду і здорового глузду колег.
Багато в чому результат залежатиме від партії президента, від відвертих дискусій у цій партії та від людей, які будуть вимагати зважених рішень і поваги до себе, як парламентарів, а відмовляться бути тими, хто є підставками під кнопочки й прокладкою між кнопочкою та Зеленським.
Але також все буде залежати і від опозиційних фракцій та іх позиції і критики.
Маятник в Україні хитається у протилежно різні сторони і має (дай Боже) зупинитися десь посередині на результатах та професіоналізмі, в незалежності від віку.
Десь так.
Альона Шкрум, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 21 жовтня 2019р.
