Альона Шкрум: Що закон про українську мову означає для державної служби

Я голосувала «ЗА», хоча закон дуже і дуже неідеальний. І багато чого, на моє переконання, нам доведеться виправляти.

Так що конкретно цей закон про украінську мову означає для державної служби?

За законом володіти українською мовою зобов’язані всі службовці та посадові особи України, окрім народних депутатів.

(І ні, це не зрада, а, будете здивовані – нормальна європейська норма, бо депутатів обирають люди, і вимоги ні щодо мови ні щодо освіти немає у Конституції України, тож в будь-якому випадку починати треба з Конституції).

Всі інші депутати місцевих рад і посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані володіти державної мовою.

Також зобов’язані володіти українською мовою посадові особи всіх державних підприємств та установ, окрім осіб, які не є громадянами України, щоб дозволити іноземцям бути членами наглядових рад державних підтриємств та очолювати їх за потреби.

Як перевіряється це володіння українською мовою?

Зараз ситуація така: для того, щоб подати документи на конкурс на будь-яку посаду державної служби, ви можете підтвердити своє знання української мови:

– шкільним атестатом про повну загальну середню освіту, в якому за украінську мову ви маєте оцінку «5», або «10,11 чи 12» або дипломом бакалавра чи магістра з відміткою «відмінно» з української мови.

Якщо ж ви не маєте ні першого, ні другого, то маєте здати іспит і отримати державний сертифікат, як Toefl чи Delf/Dalf.

Що ж буде тепер?

Для багатьох посадових осіб, таких як депутати місцевих рад, службовці НБУ, особи рядового, сержантського і старшинського складу Нацполіції, інших правоохоронних органів, розвідувальних органів, адвокати, нотаріуси, педагогічні, науково-педагогічні і наукові працівники, медичні працівники – підтвердженням є документ про загальну середню освіту.

Університетський диплом – чомусь ні.

Але не для тих, хто претендує на державну службу в країні:

Особа, яка дізналась про відкриту вакансію на державній службі, має 15-30 днів для отримання документу про вільне володіння українською мовою і ОДНУ спробу для успішного складення іспиту.

Навіть якщо має шкільний атестат чи університетський диплом з укр. мови.

Можливість за необхідності перездати такий іспит – тільки через 4 місяці.

Мої правки, які це змінюють, – не прийняли.

На мою думку, таке положення закону може бути розцінене судом як перешкоджання для вступу на державну службу.

Українець парадоксально буде мати більше можливостей отримати документ, що посвідчує знання іноземної мови, ніж в отриманні підтвердження знання рідної мови.

Так, для прикладу, якщо мені потрібен офіційний документ, що підтверджує моє знання англійської мови, я хоч кожен тиждень можу записуватись на іспити (TOEFL, IELTS тощо), здавати цей іспит поки не отримаю необхідних балів.

Але для української мови – раз на 4 місяці.

Мовчу про колосальні ресурси, які доведеться витратити, щоб по всій території України дати можливість кожному претенденту на державну службу здати обов’язковий іспит з мови.

Нові органи

Ви знаєте, я системно заперечує проти утворення нових і нових державних органів: у нас і так страшенно роздутий державний апарат і не проведено функціональне обстеження ще існуючих органів.

Нам би скорочувати, а не утворювати нові органи, яким знадобиться декілька мільярдів гривень, щоб забезпечити свої нові функції та іспит з мови по всій Україні.

– Законом про державну мову утворюється Національна комісія зі стандартів державної мови, яка буде колегіальним органом у складі дев’яти членів.

Член такої Комісії призначається на посаду та звільняється з посади рішенням Кабінету Міністрів України.

Члени цієї Комісії будуть державними службовцями, що прямо суперечить закону про державну службу, бо лище після конкурсу можна стати державним службовцем, а не за політичним призначенням. Ну то таке. Хто ж читає ті закони.

– Утворюється окремо Уповноважений із захисту української мови.

Його функції порізані після вчорашнього засідання, але все одно не зрозумілі.
Ну що ж, будемо виправляти.

Закон має бути.
А «диявола» в деталях, на жаль, доведеться витягувати і вичищати.

Альона Шкрум, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 25 квітня 2019р.

 

Календар новин

Останні новини

Фото дня

Відео дня

Пряма мова