Сьогодні – початок 5 сесії Верховної Ради. Відкриваємо новий «політичний сезон».
Сподіваюсь, він буде професійнішим та ефективнішим сезоном за попередній.
Бажаю колегам – менше законів, але якісних, більше сил відстоювати принципи та позицію українських громадян, які нас обирали, та сміливості.
Кроляча нора української політики дуже глибока, але півтора року нової Ради дали початок розуміння реалій та проблем країни. Не всім, звісно, але багатьом.
Тепер час не лише оглядатися навколо, але і вирішувати ці проблеми, і не падати у нору, склавши лапки, за течією чужих вказівок.
Сьогодні Парламент одним із перших прийняв проєкт постанови про законопроєктні роботи ВР на 2021 рік.
Цікава штука.
Загалом унормування і якийсь план у прийнятті тих сотень законів, які хаотично приймає ВР, а з приходом «Слуг» ще й часто у турборежимі, – це плюс.
Але тут є інші питання: хто складав/створював ці закони у «плані» і чому?
Чи складався цей план у Парламенті? Я, наприклад, жодних пропозицій не змогла надати.
Чи складалось це, можливо, іншими суб’єктами законодавчої ініціативи: Кабміном та Офісом Президента?
Бо в проєкті Постанови просто відсутні деякі дуже важливі законопроєкти, які підтримуються усією Верховною Радою та профільними комітетами.
На жаль:
Немає законопроєкту про локалізацію, як це так?
(Це дуже погано. У сировинній країні, де економічне зростання, наче, стоїть головним пріоритетом – один із дуже небагатьох законопроєктів для зростання економіки й створення робочих місць, але йому не знайшлося місця в плані роботи на цілий 2021 рік).
Немає нашого спільного законопроекту про відновлення конкурсної процедури прийняття на держслужбу!
(На сьогодні призначення продовжують відбуватись у закритому режимі, під столом, за зачиненими дверима. Усі призначаються по так званих доборах).
Немає законопроєкту про парламентську службу.
(А він надзвичайно важливий для державної служби в Парламенті, та й професійного якісного законодавства загалом).
Немає жодного законопроєкту, який би швидко і терміново вирішував проблему з тарифами на газ, електроенергію, опалення, воду.
(У Постанові усього кілька проєктів законів, які стосуються газу, і ті на середину-кінець року).
І з плюсів по держуправлінню – є проєкт закону про Кабмін та Центральні органи виконавчої влади.
У нього багатостраждальна історія:
Уряд узяв зобов’язання подати і напрацювати такий законопроєкт ще у 2016-2017 роках.
Потім ці завдання переносились у стратегії державного управління щороку, і до сьогодні.
*У Постанові про законопроєктну роботу ВР дата цього закону стоїть на березень 2021.
Звичайно, дуже чекаю, що Уряд подасть такий законопроєкт навесні.
Хоча, відверто, у це вже не вірю. Бо це питання особисто підіймаю півтора року на кожному можливому засіданні координаційної ради з держуправління.
Більше 6 років цей проєкт закону лежить мертвим тягарем без розгляду. Але без нього КМУ так і залишиться чорною дірою для реформ, а не їхнім провідником.
Також у Постанові є законопроєкт про службу в органах місцевого самоврядування
(Правда, тільки не той, який зареєстрований і поданий особисто мною ще з першого дня роботи цієї ВР півтора року назад).
Натомість – законопроєкт, який ще має напрацювати НАДС. Нагадаю, що вже 90% тексту закону напрацьовано з минулого скликання.
Бо в минулому скликанні абсолютно реформаторський законопроєкт, на який чекало все місцеве самоврядування був прийнятий у 1 і 2 читанні.
Але потім заветований минулим президентом із політичних міркувань перед виборами.
Ось така історія на 5-ту сесію. Не густо. Пріоритети не дуже чіткі. Ідея унормування – ок, а от виконання – мінус.
Тому ми за це і не голосували.
Будемо чекати на нормальний розгляд законопроєкту про службу в органах, відновлення конкурсів, і нові правила роботи Кабміну та Центральних органів виконавчої влади.
Альона Щкрум, народна депутатка від «Батьківщини», Facebook, 2 лютого 2020 року.
