Послухали розповідь Джеймса Робінсона про те, як президент Роберт Мугабе колись «виграв» найбільший джекпот у національній лотереї.
Так, ми також маємо таких «щасливчиків» у парламенті, навіть декілька.
Чим для мене цікава була дискусія: знову були згадки про «гарних» і «поганих» людей. Але от ефективність інститутів влади не про це. А про те, що нам слід забути навіки про «добрих царів» чи політиків і будувати лише інклюзивні інституції та контрольні інституції.
Кожен бізнесмен мріє стати монополістом. Стримують його лише правила та інституції.
Кожен громадянин мріє про преференції для себе у кожній сфері буття. Стримують лише інституції.
Немає ідеальних політиків і навіть ідеальних державних діячів, які через благодійність подарують суспільству свої 10 років життя заради великої мети.
Люди у своїй переважній більшості схильні діяти у власних інтересах. І лише інституції та гарантії балансів і противаг роблять їх «гарними людьми».
Це як писал Х’ю Лорі: «У мене є теорія щодо «гарних хлопчиків». «Гарними» їх робить не внутрішній моральний обов’язок, «гарними» хлопчиків робить страх перед Богом».
У нашій же реальності – перед наслідками роботи інституцій та контролюючих органів.
Інше питання: як такі незалежні інклюзивні інституції збудувати, якщо кожну нову інституцію накриває той самий «щупальця» восьминога, якого показував нам пан Робінсон з відомої картинки імперії Standart Oil Рокфеллера. Чию «монополію» на нафту, на 90% нафтопереробки у країні, на надприбутки, на владу та на ЗМІ – розбив у 1911 році – Верховний Суд США.
Одна невеличка Інституція.
Альона Шкрум, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 2 липня 2018р.
