День виборів на 7 округах.
Херсон. 38 градусів о 9 ранку. Нескінченні поля соняшників, яскраві і вигнуті, як у Ван Гога.
На Херсонщині день починається з фейкових «замінувань» 4-х великих дільниць, вони не працюють декілька годин, люди чекають на саперів та йдуть назад додому. Ніхто особливо не здивований, ніхто не хвилюється.
«Це ж зрозуміло – щоб зірвати вибори», – говорять люди один одному.
«Головне, щоб не отой Ківа виграв, – каже мені бабуся у літньому платті в квіточках. – Він якийсь дурний».
В Україні останні вибори перетворилися на день фарсу, адмінресурсу та підкупу, коли агітація не знята, обличчя кандидатів прямо на стовпах біля виборчих дільниць, навколо “підвози” бюджетників та банальна скупка голосів.
…У Чернігові працює багато тисячна мережа людей для підкупу – від 500 гривень за так звану «агітацію» до виборів і 500 – після голосування.
У Дніпропетровську в самий день виборів біля дільниць роздають «безкоштовні» картки в аквапарк, куди вхід зазвичай коштує від 250 гривень, роздають дівчатка з дуже впізнаваною символікою та кольорами конкретного кандидата.
На Луганщині – взагалі перейшли усі межі беззаконня і маніпуляції: «заміна» членів ДВК в день виборів на невідомих людей без посвідчень та документів, прямі вказівки від райдержадміністрації членам комісій, луганське свавілля і беззаконня з протоколами та побиттям журналіста ще до завершення голосування. І це в зоні АТО.
Псевдозамінування як нова виборча технологія
На Херсонщині спробували максимально знизити явку реальних виборців на тих дільницях, де люди підтримують опозицію, і активувати явку «бюджетників».
Для знищення явки вдалися до «замінування» дільниць разом з дуже повільною роботою поліції – кожне замінування забирає годину-дві з роботи дільниці, деякі дільниці «заміновують» по 2 рази.
З самого ранку ідемо на чотири «заміновані» дільниці, бачимо, як кволо та повільно, наче сонні херсонські мухи, працює поліція – дільниці припиняють працювати на декілька годин, працівники поліції на деяких з них незаконно виводять членів ДВК та спостерігачів під руки. Бюлетені при цьому залишаються на столах, не ховаються у сейф і не перераховуються потім!
Це злочин. Та це людей не дивує.
Увечері, коли спадає херсонська спека, і люди знову йдуть голосувати, на «опозиційних» дільницях знову заявляють про «замінування», знову закривають їх на 2 години.
Жодні наші вимоги щодо швидкої перевірки на поліцію та її керівництво не діють, як і не подіяли жодні вимоги продовжити роботу на декілька годин на «псевдозамінованих» дільницях.
Як результат, явка на Херсонщині сягнула мізерних 16%. 16%, кеп!
При цьому, звісно, на дільницях у колоніях, яких на Херсонщині кілька, в інтернатах та інших бюджетних установах, «виграє» з великим відривом кандидат від БПП.
Мережа, двійники та QR-коди
Мажоритарка вмирає, а з нею повільно на Херсонській спеці та по всій країні вмирає демократія і будь-яка подоба чесних виборів.
Рік тому на окрузі сумнозвісного пана Березенка – члена молодої команди Черновецького, а тепер – вірного соратника Петра Олексійовича, відпрацювали нові технології виборів, які швидко розповзлися на схід і південь країни аж до округу на Херсонщині.
Банальний підкуп виборців та «чорнуха» в газетах без вихідних даних – більше не мейнстрім і навіть не комільфо.
Пан Березенко та команда БПП принесли до мажоритарки новітні технології, чорний сітьовий маркетинг, штрих-коди на руках виборців (!) та роздачу QR-кодів для зручності управління цілою мережею куплених виборців.
Ця експлуатація бідності та страху, тотальної страшної бідності, безпомічності, та радянського, із присмаком безнадії, страху.
Люди, доведені до відчаю, що бояться і влади, і нових тарифів, і цін на ліки, готові за 500 гривень голосувати й за самого чорта.
Інші – часто абсолютно працездатні і цинічні, сприймають це як вже звичний заробіток. Вони, зазвичай, абсолютно байдужі до політики, але злі та галасливі.
В існуванні першої групи винна влада, винен спад економіки, винні жалюгідні пенсії і різке підняття тарифів, винна недолуга економічна політика та відсутність індексації найнижчих соціальних виплат.
В існуванні другої винні політики без принципів і моралі, зате з достатніми бюджетами у мінімум декілька сотень тисяч доларів на округ, та з підтримкою від влади, що дала «карт-бланш» на незаконні методи боротьби та забезпечила відсутність будь-яких санкцій за покупку чи продаж голосів.
І в першій, і у другій групі вже склалася ціла «субкультура» з продажу своїх голосів на усіх можливих виборах. За наявності попиту та відсутності санкцій субкультура росте і розростається.
Політики ії самі культивують та поливають.
Найстрашніше, що влада зробила за останні роки виборів, – це поселила у людях впевненість, що їх голос – нічого не змінить, тому краще продати його подорожче, або взагалі знехтувати ним.
«Усі політики однакові, за кого не голосуй. Нічого ніколи не зміниться».
І от цього я точно не зможу пробачити Порошенку. Бо після Революції Гідності почалася ця історія саме з округу пана Березенка та повної безкарності цих виборів.
Клони та клоуни
Допомагає, коли вибори відбуваються у сезон відпусток – і явку можна накручувати з лише проплаченої сітки. Допомагає, і коли округ, принаймні, на половину сільський – там голоси коштують менше, і адмінресурс працює ефективніше.
Допомагають і старі-добрі «двійники», – зовсім вже ноу-хау України, яким по праву може пишатися влада. Все – щоб заплутати виборців.
На Херсонщині присутні усі ці технології – навіть був зареєстрований двійник-тезка кандидата від «Батьківщини» – Одарченка, який виявився 28-річним баяністом та художнім керівником у сільському клубі. Цирк, який не закінчується)
Щоправда, він перелякався вже перших журналістів та зняв свою кандидатуру за тиждень до виборів.
«Батьківщині» взагалі «щастить» на клонів. Так, на Чернігівщині, наприклад, зареєстрували кандината «Валерія Дубіля» – тезку відомого та популярного «батьківщинівця». От тільки Дубіль уже депутат у Верховній Раді – сидить поруч зі мною і пройшов по списку партії. Тепер його клоном намагаються забрати хоч 2-3% від справжнього кандидата від нашої партії.
І пару слів про реформу держслужби
Ну і, звісно, старий-добрий адмінресурс – завжди йде від голів райдержадміністрацій, облдержадміністрацій та мерів.
До речі, голова Херсонської облдержадміністрації Гордєєв – колишній депутат від БПП, а до того взагалі був помічником екс-нардепа та тепер кандидата від БПП на окрузі – пана Путілова.
От такі заплутані зв’язки.
Дуже допомагає і «карт-бланш» з Києва – коли сам Президент переймається лише результатом, а не законністю процесу. Він вже показав приклад підтримкою молодого і перспективного Березенка на окрузі у Чернігові.
І коли Президент, очевидно, хоче того, щоб усі Голови ОДА та РДА були членами його політичної партії і продовжували займатися на пряму виборами на користь своєї партії (адже саме представник Президента у ВР є автором законопроекту 4370-1, який руйнує реформу державної служби і повертає головам ОДА та РДА можливість бути членами політичних партій і балотуватися на виборах).
У Херсоні кандидат від БПП та голова Обласної адміністрації пов’язані не тільки партією БПП, але й давніми трудовими відносинами підпорядкування.
У Чернігові зараз – ті ж самі люди, які займалися кампанією Березенка – працюють на забудовника – пана Микитася. «Соціальні договори» та «картки соціальної допомоги» – використовуються спочатку на мітингах, а потім на дільницях.
Єдина гарна новина, що небезпечна ця система «проплаченої мережі» саме в масштабах мажоритарного округу – на всю країну сіток, продуктових наборів та куплених людей і грошей не вистачає, щоб спотворити реальний результат.
Але найважливіше, що якщо немає «даху» у владі – то нічого з вище зазначеного не спрацює. Тому дуже зручно, коли за порушення відкривають справи та проводять обшуки лише у опозиційних кандидатів. Кандидаті ж від влади – застраховані від будь-якої відповідальності.
Це – мертва мажоритарка.
І тому мажоритарка завжди контрольована і завжди вигідна владі.
Вона не має нічого спільного з правом голосу чи зі змагальністю кандидатів та ідей. Люди тонко відчувають це і тому зневірюються у самій мажоритарці, у виборах та у владі.
Влада ж, покриваючи злочини системи, краде у людей більше, ніж голоси. Вона краде віру у можливість змін та значення свого голосу в цій ідіотській системі брехливих виборів.
І саме тому мажоритарку треба поховати і розпрощатися з нею.
Принаймні, допоки не перезавантажимо правоохоронну систему та суди.
Поки не буде реальних санкцій у вигляді зняття кандидата з виборчої гонки і заборони партії, від якої кандидат йшов, – виставляти іншого на округ.
Альона Шкрум, народний депутат від «Батьківщини», Українська правда, 20 липня 2016 р.
