Кожний новостворений уряд, кожна «нова» влада з якоюсь тупою сталістю намагається переламати через коліно підприємців. Податками, перевірками, знищенням «спрощенки» (це бажання взагалі стало гарячою естафетною паличкою, яку перекидають з рук у руки від Ющенка до Януковича, від Януковича до Азарова, від Азарова до сьогоднішніх керівників Мінфіну і ДФС).
Щоразу цей намір закінчується погано, дуже погано для влади. Але знову прийшли знову і знову пробують знищити малий та середній бізнес.
Вчора відбулися парламентські слухання, присвячені проблемам малого та середнього бізнесу. Вірніше, це підприємці розраховували, що влада, вислухавши про їхні проблеми, дасть відповідь людям, які приїхали з усієї України, які є найбільшими платниками податків та найпотужнішими роботодавцями, як вона ці проблеми збирається вирішувати.
Організатори ж слухань у найкращих традиціях радянських партійних зборів спробували вибудувати свою канву зібрання – комфортну для влади, милостиву для ЗМІ і приємну для присутніх міністрів. Ретельно відбирався склад виступаючих, безжалісно виганяли зі списку спікерів «неблагонадійні», заявлялися нейтральні теми для доповідачів.
Ну не можна, я пояснюю це всім адептам «сильних рук» і «залізних ніг», не можна з підприємцями говорити з позиції сили. Ось і на слуханнях бізнес збунтувався проти постановочних, зручних промов і далеко не в парламентських висловлюваннях сказав міністрам все, що вважав за потрібне.
Про корупцію майже не говорили. Говорили про смертельну небезпеку, в якій перебуває економіка, про свавілля монополістів, про неможливо високі тарифи, абсурдність ідіотських рішень, відсутність стратегії і загального бачення навіть не розвитку малого та середнього бізнесу, а його збереження як основи демократії в Україні.
Часто звучала вимога відправити уряд у відставку.
Впевнено виступили міністр юстиції і бізнес-омбудсмен. Міністр Петренко наполягав на необхідності тотального оновлення ДФС за прикладом поліції.
Деякі міністри з урядової ложі були розгублені. Таке враження, що вони з кришталевого палацу раптом перенеслися в реальне життя. Якимись непотрібними та незначними раптом опинилися заготовлені виступи, і вийшло якось зім’ято, невпевнено і, мені здалося, лякливо.
Практично всі підприємці, коли виступали, говорили про біль. Усім боляче – боляче виживати, боляче терпіти принизливе становище, в яке їх ставить влада. Але водночас бізнес пропонував реальні шляхи вирішення проблем. Але я не знаю, чи почули їх в урядовій ложі.
Я думаю, що роз’їхалися люди без надії, а це дуже погано. Адже формат парламентських слухань передбачає не тільки діалог, а й вироблення спільних із владою рішень. Якщо немає спільної роботи і глибокого розуміння проблем, то ситуація несе печать безнадійності.
Зате у нас всіх є віра у власні сили і в перемогу здорового глузду, тому продовжуватимемо боротися. А сподіватися нам завжди було особливо ні на кого – тільки на себе і на відчуття ліктя один одного.
Нас багато і ми сильніші.
Олександра Кужель, народний депутат України, член фракції «Батьківщина», Facebook, 25 вересня 2015р.
