9 листопада – день пам’яті Нестора Літописця, автора «Повісті минулих літ». В Україні ми відзначаємо День писемності та мови.
Можна пригадати вислів Ліни Костенко: «Нації гинуть не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». І це дійсно так. Фактично весь шлях боротьби України за незалежність та волю – це і є боротьба за право спілкуватися власною мовою… Заборони писати українською, нищення українського театру і кіно, цензура, цілеспрямована русифікація, репресії в мовознавстві – усе це було спрямоване на знищення національної ідентичності, на ураження генетичного коріння України…
Я сама народилася і виросла в регіоні, де українська фактично не вживалася на побутовому та офіційному рівнях. Навіть у Києві ще зовсім нещодавно говорити українською було «не модно і не престижно». Людина, яка розмовляла українською, вважалася підозрілою. Ми були за кілька кроків від втрати власної мови…
І сьогодні я дуже щаслива, що молодь України спілкується українською, що у нас виходять нові чудові книги та переклади, створюються кінокартини, звучать українські пісні…
Сьогодні українська – це круто!
Вчені кажуть, що українська мова – надзвичайно жива. Незважаючи на велику й глибоку історію, наша мова не закостеніла, не зцементувалася, сьогодні вона розвивається, формується, кристалізується, новотвориться. Це одна з головних ознак розвитку нації, нашого творчого вдосконалення і поступу.
Із Днем української писемності та мови!