Що вдалося відстояти в законопроекті про реінтеграцію Донбасу?
– збито неконституційну поправку Пашинського та Вінника, якою пропонували дати право СБУ без рішення суду прослуховувати телефони всіх громадян на всі території України, здійснювати пошукові заходи в системах телекомунікації і соціальних мереж, при чому безстроково;
– збито поправку Вінника, якою пропонувалось розширити повноваження ще й військових прокуратур, а саме безперешкодний доступ до приміщень органів державної влади та місцевого самоврядування, державних органів, підприємств, установ; вимагати інформацію та отримувати копії документів, матеріалів; вимагати проведення аудитів, перевірок діяльності; отримувати усні/письмові пояснення (наприклад, від посадових осіб);
– за наполяганням фракції у сесійному залі вдалося відстояти невиключення з тексту закону слів «Російська Федерація»;
Це взагалі в останній момент стало ганебною історією.
Про збройну агресію якої ще держави влада зібралася говорити?
Чи страшно стало використати слова «Російська Федерація»?
– скасовано сплату судового збору для осіб, які звертаються в суд з позовом до Росії за компенсацією за пошкоджене і зруйноване майно – поправка мого колеги Олексія Рябчина.
Що не вдалося прибрати та виправити?
-не прибрано корупційну торгівлю з окупованими територіями та не прийняті мої правки щодо визначення чіткого порядку перетину лінії зіткнення товарами та особами у законі;
– не повернуто до конституційного шляху залучення ЗСУ та відсіч агресії: не прибрано неконституційні повноваження президента, зокрема щодо його указу про використання ЗСУ, який тепер чомусь не треба затверджувати у ВР, хоча саме така імперативна норма Конституції. На жаль, не вдалося зупинити шлях до нових диктаторських повноважень президента;
– коаліція відмовилася визнати однакових статус окупації і Криму, і Донбасу, і однаковий статус окупованих українських територій та визначити чітко у законі дату окупації України Росією;
– коаліція відмовилася повернутися до конституційного шляху відсічі агресії проти держави – через створення ставки Головнокомандувача та відповідальність Головнокомандувача за оборону країни, а не якихось нових органів та координаційних штабів та через нові неконституційні повноваження президента.
Закон ухвалено.
І це важливо. Хоч і запізно на 2 мертвих Мінська, тисячі смертей та 4 роки «миротворчих» ініціатив президента, який завів країну в гібридну оборону, замість відсічі реальної агресії та захисту держави.
Тепер наступний крок: проконтролювати фінальний текст закону, кожну кому в ньому, постанови КМУ, які мають бути прийняті щодо переміщення товарів та виконання кожної норми Закону України.
Альона Шкрум, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 18 січня 2018р.