Сьогодні взяв участь у спільному засіданні нашого Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки та Комітету у закордонних справах на тему «Дипломатичний фронт. Шляхи посилення енергетичної безпеки».
У своїй промові я зазначив, що в усіх країнах світу питання енергетичної дипломатії є інтегральним до energy trilemma|трилеми енергетики – економіки (ціна енергії), енергетики (безпека постачання) та довкілля (викиди вуглецю, які впливають на зміни клімату).
Усі ці питання сьогодні дуже актуальні для України.
По-перше, щодо ціни ресурсу, тарифи та їх доступність. Ці питання намагається вирішити кожен уряд кожної країни. В Україні з цим велика проблема. Наразі нагальним є питання енергетичної бідності, коли понад 65% населення не під силу заплатити за енергію за запропонованою урядом ціною, коли не вирішене питання монетизації субсидій та багато інших питань.
По-друге, це енергетична безпека та диверсифікація джерел енергії. Без забезпечення цього компоненту не може бути безпеки політичної.
По-третє, проблема зміни клімату. Це питання стоїть другим у порядку денному глобальної політики після боротьби з тероризмом. В Україні для вирішення цього питання об’єднались різні органи влади – і законодавча в особі парламенту, і виконавча, і адміністрація Президента.
Як результат – ми змогли 20-ою (!) країною у світі ратифікувати Паризьку угоду. Ми зробили це раніше, ніж Сполучені Штати Америки і Китай, навіть раніше, ніж Європейський Союз. Ми маємо цим пишатись, оскільки зазвичай у нас саме громадянське суспільство підштовхує у спину політиків, а тут навпаки – політики піднялись на крок вище і швидше, ніж громадськість.
Звісно, ми розуміємо, що у країні, яка веде війну, говорити про зміни клімату непопулярно. Але закривати очі на цю тему теж не можна. Тож політики змогли об’єднатись і в рекордні терміни ратифікувати цю глобальну Угоду, яка буде впливати і на Енергетичну стратегію на період до 2035-го року, і на майбутнє української енергетики загалом.
Але нам цього замало. Треба підвищувати інституційну спроможність нашої країни, наших органів влади. Саме за допомогою енергетичної дипломатії ми мусимо залучити передові технології, щоб наша енергетика була сталою, низьковуглецевою та могла сприймати виклики сучасного світу.
На наступній зустрічі 12-го жовтня будемо теж детально обговорювати енергетичні питання. На круглому столі у комітеті ПЕК будемо аналізувати майбутнє відновлюваних джерел енергії та енергоефективності в межах Енергетичної стратегії-2035.
Олексій Рябчин, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 15 вересня 2016-го.
