Комітети Верховної Ради України наполегливо продовжують форсувати розгляд президентських проєктів законів, згідно з якими пропонується створити Фонд майбутніх поколінь (основний № 6394 та похідні № 6395, 6396, 6397).
Навіть попри те, що «монобільшість» через відсутність голосів у сесійній залі не ризикнула ставити ці законопроєкти у порядок денний на завтра, Комітет з питань бюджету все ж таки сьогодні рекомендував Раді голосувати за основний, а альтернативний, мого авторства, відповідно відхилити. Погодьтеся, очікувано в час, коли до опозиції просто не дослухаються й навіть не намагаються її чути.
Так, згідно із законопроєктом №6395, в якості джерела внесків до системи економічного паспорта пропонується створити Державний фонд майбутніх поколінь в складі Державного бюджету України, в який спрямовувати не менше 5% загального фонду державного бюджету.
З моменту перших внесків держави у Фонд в 2023 році до перших виплат учасникам Фонду у 2037 році буде накопичено 1 832 млрд грн (відповідно до пояснювальної записки до законопроєкту №6394). Проте в Україні немає надійного механізму збереження акумульованих Фондом коштів від інфляції (темпи якої досягають двозначних чисел на рік) та розкрадання. Слабка судова система та незахищеність права власності в Україні не дозволили розвинутися фондовому ринку, через що кошти Фонду найімовірніше будуть спрямовані на фінансування дефіциту Бюджету та збиткових державних підприємств. Через слабкість національної валюти, можливе фінансування з Фонду поточних витрат Бюджету та збиткових-неефективних державних підприємств значна частина коштів запропонованого Фонду майбутніх поколінь може бути втрачена.
За рахунок спрямування надходжень від ренти до Фонду майбутніх поколінь дефіцит Державного бюджету України вже у 2023 році зросте на понад +20 млрд грн, до 2037 року цей розрив збільшиться до +50 млрд грн. При цьому ці законопроєкти не передбачають жодних компенсаторів для Бюджету. За наявного соціально-економічного та політичного стану України дефіцит Держбюджету буде перекриватися за рахунок нових запозичень.
Варто наголосити, що збільшення дефіциту Держбюджету ставить під загрозу фінансування пріоритетних видатків, а саме, охорони здоров’я, освіти, оборони й безпеки, що відображено, зокрема, і у зобов’язаннях, взятих Україною згідно з Меморандумом з МВФ.
Михайло Цимбалюк, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 26 січня 2022 року.
