Урядовий законопроєкт №5600, яким Кабмін намагається зняти з платників податків додаткові 50 млрд грн, може виявитися лише відволікаючим маневром, що маскує більш потужні фіскальні апетити держави до вмісту гаманців громадян та бізнесу на декілька років наперед.
Такий висновок можу зробити з побіжного аналізу податкових аспектів Бюджетної Декларації на 2022 – 2024 роки, яка була без зайвого ажіотажу схвалена Кабміном наприкінці травня. Найперше, що одразу видно з Декларації: Уряд не збирається припиняти політику агресивного збору податків.
Бюджетна Декларація передбачає зростання податкових надходжень у 2022-2024 рр. в середньому на 115,5 млрд грн, або більш ніж на 10% щорічно. При цьому ВВП зростатиме набагато меншими темпами – 3,8%-5%. Зате темпи зростання податкового навантаження дуже схожі на динаміку, яку Уряд заклав на обслуговування державного боргу.
На 2022-2024 роки платежі зростатимуть щороку в середньому на 10%, і складуть до 15% дохідної частини державного бюджету. Це результат неефективної боргової політики уряду і створення пірамід ОВДП.
Ще один неприємний аспект декларацій: Уряд на середньострокову перспективу, у тому числі з міркувань дотримання зобов’язань перед МВФ, планує продовження політики скорочення бюджетного дефіциту. Він складе 3,5% ВВП у 2022 р., 3% ВВП у 2023 р. та 2,7% ВВП – у 2024 р. Тим самим, формується одна з найбільш жорстких національних фіскальних політик у світі. Адже низький дефіцит і видатки можуть викликати незворотні економічні та соціальні втрати, а надто жорстка фіскальна дисципліна провокує стійке падіння сукупного попиту, скорочення рівня зайнятості та доходів домогосподарств. Тому, зведення бюджету у 2022-2024 рр. з мінімальними дефіцитами є невдалою та економічно необґрунтованою політикою.
І наостанок – зазначені у Бюджетній Декларації цифри зростання податкового навантаження прямо суперечать суті пріоритетних завдань податкової політики, вказаних у цьому ж документі. Чи, може, ці розділи писали різні люди, і ніхто не спромігся об’єднати конфліктуючі частини документу?
Урядові оптимісти, які заклали до Декларації фантастичні цифри зростання податків, не зважають на те, що, за різними фаховими оцінками, кумулятивний ефект від прийнятого раніше «антиофшорного» проєкту №1210 та проєкту №5600 (у разі прийняття його без суттєвих змін у другому читанні) – це «ядерна бомба» вагою у 2,5-3% ВВП, що скидається Урядом на голови платників податків саме у 2022 році.
Тому зараз, коли Рада буде намагатися доопрацювати до другого читання проєкт №5600, щоб він став не таким катастрофічним для платників податків та економіки загалом, паралельно вже потрібно планувати заходи з нейтралізації наступних податкових «боєприпасів» уповільненої дії, що закладені в Бюджетній декларації.
На жаль, такі приклади урядової податкової творчості красномовно демонструють потенційним інвесторам: в український фіскальній системі справи йдуть погано. Тому Україні потрібна виважена стимулююча фіскальна експансія. Сам вона дасть можливості збільшення продуктивних інвестицій та соціального захисту вразливих громадян. Бо інакше, якщо економічна ситуація буде не такою райдужною, як про те фантазує Уряд, Україну чекає справжня війна податківців з платниками податків.
Андрій Ніколаєнко, народний депутат від «Батьківщини», Interfax-Україна. Колонки, 12 липня 2021 року.
