Замість протезної майстерні для ветеранів – висотка, замість церкви – елітний ЖК: незаконні споруди у столиці й регіонах зростають як гриби після дощу.
І усе це – на тлі анонсованого перезавантаження будівельної галузі й створення нових органів контролю. Чому реформу провалили та хто несе за це відповідальність? Та чи варто сподіватися на реальні вироки інспекторам-хабарникам? Ексклюзивні коментарі виданню «СтопКор» дав народний депутат від «Батьківщини», голова ТСК із розслідування корупції в органах ДАБІ Андрій Пузійчук.
Про результати розслідування
Ми зареєстрували звіт ТСК, він оприлюднений на сторінці комісії, і ви маєте можливість подивитися його, прочитати про наші здобутки.
Комісія ефективна, вона має багато результатів і здобутків, але нам є, до чого прагнути і що покращити. Тому сказати, що ми повністю задоволені результатом – не можна. Комісія працює дуже ефективно, але ми бачимо, що ті кримінальні провадження, які реєструються за заявами нашої ТСК, ще не пішли до суду. Фактично за пів року діяльності ТСК жодного кримінального провадження не було передано до суду. І це викликає велике занепокоєння, хвилювання роботою правоохоронної системи.
Діяльність ТСК регламентується законом про тимчасові слідчі комісії та спеціальні комісії. Ми можемо діяти винятково у спосіб, передбачений законом. Які у нас є повноваження? У нас періодично відбуваються заслуховування представників правоохоронних органів щодо кримінальних проваджень.
Усе, що відбувається після реєстрації кримінального провадження, становить таємницю слідства, і наше спілкування з правоохоронцями складається із двох частин. Інколи буває публічна частина – та інформація, яку вони можуть надати на телекамери за присутності журналістів, чи та інформація, яку буде оприлюднено на сторінці ТСК у фейсбуці. Є закрита частина, де даються певні деталі відповідних кримінальних проваджень. На жаль, ані правоохоронці, ані ми до моменту передачі в суд не можемо їх розголошувати. Але є наш парламентський контроль за діяльністю правоохоронних органів.
Про прозорість роботи комісії
Ми ведемо максимально відкриту діяльність. Ми запрошуємо журналістів, наскільки це можливо згідно з карантинними обмеженнями. Були такі засідання ТСК, які ми проводили у пресцентрі Верховної Ради. Тому що в інших будівлях є обмежений прохід для журналістів, особливо тих, хто не має акредитації. На ці засідання ми також запрошуємо усіх охочих виступити, особливо заявників. Приходять представники громадських організацій, юридичні, фізичні особи, зокрема і на робочі групи.
Стосовно того засідання, на якому «Інтергал-Буд» проявив ініціативу, то вони попросили ТСК дозволу надати свою аргументацію. Для того, щоб ми були об’єктивні, для того, щоб всебічно проаналізувати ситуацію, ми надаємо можливість виступити не тільки заявникам, яких це стосується, але й представникам органів державної влади.
Про кримінальні провадження
Є багато таких випадків, коли до нас звертаються суб’єкти господарської діяльності, які вже отримали рішення судів, де зобов’язують ДАБІ видати дозвіл або ввести об’єкт в експлуатацію. ДАБІ не виконує рішення судів. І за цими фактами ТСК звертається до правоохоронних органів. Реєструється кримінальне провадження, щоб посадових осіб, які не виконують рішення суду, притягували до кримінальної відповідальності. Це абсолютно різні питання, і ми дуже сподіваємося, ми для цього працюємо, докладаємо якнайбільше зусиль, щоб інспекторів притягували до кримінальної відповідальності за порушення.
Щодо певних посадових осіб уже зареєстровані кримінальні провадження, проводяться досудові розслідування, і ми сподіваємося, що ці досудові розслідування будуть доведені до логічного завершення та передані до суду.
На останньому засіданні ТСК були поновлені розслідування кримінальних справ. Я думаю, що на найближчих засіданнях, коли з’явиться звіт правоохоронців, ми зможемо зрозуміти, на якому етапі перебувають ці кримінальні провадження. Зараз не готовий прокоментувати, який стан, де перебувають і чи передані до суду. Коли отримаємо інформацію — тим, що не буде таємницею слідства, обов’язково поділимося.
Про реформування ДАБІ і колапс будівельної галузі
Ми бачимо, що видають дозволи, де земельні ділянки не відповідають Генеральному плану, не відповідають функціональному призначенню. Іноді є об’єкти з сумнівними містобудівними умовами, є випадки, де ми бачимо, що будують за відсутності містобудівних умов й обмежень. Це — порушення. Чинне законодавство забороняє видавати такі дозволи.
І що відбувається? Інспектори – важко сказати, чи свідомо, але ми можемо з вами висунути таку версію, що свідомо – йдуть на порушення і видають такі дозволи. Чому так відбувається і чи потрібна реформа ДАБІ, щоб інспектор не порушував закон? Реформа ДАБІ і порушення конкретними інспекторами закону в конкретних випадках – це протилежні речі.
Тобто інспектори порушують закон, тому що вони розуміють, що вони безкарні, вони не несуть відповідальності. І якщо проаналізувати об’єкти за 10 років діяльності ДАБІ, ми не побачимо жодного випадку, де реально інспектор був би притягнутий до кримінальної відповідальності. Ми сподіваємося, що за результатами ТСК будуть перші конкретні вироки щодо відповідних інспекторів. Тому що, якщо будуть вироки, то наступний інспектор уже буде розуміти, що його теж можуть притягнути до відповідальності.
Нині стався колапс. Коли у березні 2020 року анонсували велику реформу, крім ліквідації ДАБІ, яка у такому стані вже працює більш як рік, була ще скасована постанова №553 про проведення перевірок. І ДАБІ заборонили проводити перевірки. ДАБІ апелює, що без проведення перевірки вони навіть не мають права подати позов до суду. Єдине, що наразі можливо – прокуратура в інтересах держави може звертатися до суду.
І за ініціативи нашої ТСК, профільного Міністерства у грудні 2020 року частково відновили дію 533-ї постанови. Але вона не повністю відновлена, і нині нічого не змінилося. Навіть в.о. керівників ДАБІ і сьогоднішні, й попередні у спілкуванні підтверджують, що у низці випадків мала місце неправомірна видача дозволу, тобто об’єкти мають ознаки, за яких їм не мали бути видані дозволи.
Був яскравий приклад на останньому засіданні ТСК: замість протезної майстерні звели житловий будинок, і він введений в експлуатацію. Навіть в.о. керівника ДАБІ каже, що є питання, як цей об’єкт ввели в експлуатацію, але на сьогодні Інспекція навіть не має відповідних повноважень.
Тобто створено штучний механізм, за яким нібито ДАБІ сама ввела об’єкт в експлуатацію, через відсутність відповідних підстав вони не можуть оскаржити чи скасувати сертифікат з введення об’єкту в експлуатацію чи дозвіл.
Ми зараз працюємо із профільним Міністерством, ініціюємо це питання, щоб надати ДАБІ ширші повноваження, щоб вони мали можливість оскаржувати документи, які були видані їхніми інспекторами. Тому що керівник сьогодні не має можливості оскаржити у судовому порядку дії свого співробітника. Це нонсенс! Це, мабуть, єдина структура, де створені та прописані механізми не для захисту підприємців чи громадян, а штучні інструменти для певних категорій, адміністраторів ДАБІ.
Реформа ДАБІ має бути дуже глибокою, комплексною і має містити декілька складових. Перша складова – це зменшення бюрократизації, зменшення зачіпок, які інспектори пред’являють недобросовісним забудовникам.
З іншого боку, реформа ДАБІ має унормувати і виключити можливість незаконних забудов. У нас же зараз усе навпаки. Якщо є недобросовісні забудовники, то вони у змові з інспекторами ДАБІ, вони отримують тепличні умови, для них створюється сприятливе поле для ведення незаконної діяльності. А добросовісні забудовники, в тому числі державні структури, комунальні структури не можуть по пів року отримати дозвіл.
Про провал реформи й ребрендинг ДАБІ
Зараз чинний закон про регулювання містобудівної діяльності, і за останній рік псевдореформи він не змінився. Фактично функціонал і повноваження ДІАМУ абсолютно нічим не будуть відрізнятися від ДАБІ. Тобто що це таке? Це зміна таблички, це такий собі ребрендинг: була ДАБІ – стала ДІАМУ. Функціонал абсолютно ні в чому не зміниться, для ринку нічого не зміниться.
Що відбувається нині? Якщо повернутися до зміни назви ДАБІ на ДІАМ, ми як члени ТСК не бачимо принципової різниці. Фактично вони нині намагаються повернутися в правове поле, про що я неодноразово казав на різних нарадах. Я їм пояснював: поверніться спочатку у законне правове поле, щоб ми почали нормально функціонувати, а далі потрібно із галуззю, із фахівцями напрацьовувати концептуальні зміни, і це відповідальність профільного Міністерства.
Тобто профільне Міністерство має бути ініціатором і локомотивом цих змін, і вони повинні готувати законодавче підґрунтя, у тому числі із розробкою підзаконних актів, які будуть стосуватися реформи ДАБІ. Об’єктивно говорімо людям, що ДІАМ не принесе жодних принципових і суттєвих змін для галузі. Це та ж ДАБІ з новою обгорткою. Тобто взяли застарілий механізм, засунули в нову обгортку, але функціонал залишився той же.
Це імітація реформи. В Україні кажуть, що реформи не йдуть, тому що їх послали не у тому напрямку. Так і тут: треба було — в один бік, а пішло все — в інший. І фактично це псевдореформа чи імітація реформи, вони суперечать одна одній. Немає єдиного бачення у Міністерстві.
Минулого тижня проводили обговорення на базі профільного комітету — вже не знаю, котре за останній рік. Дуже багато грандіозних планів, відчувається дежавю: квітень 2020 року, нарада під головуванням Шмигаля, який обіцяв за пів року завершити реформу, обіцяв, що корупція зникне, галузь буде працювати. Я на тій нараді заявляв: ви ставите нереальні задачі. Усе, що ви говорите, не буде реалізоване навіть за 1,5-2 роки. Минув рік, і воно не реалізоване. А найцікавіше, що сьогодні Шмигаль відсторонився від питання, проведення реформи передали профільному міністру Чернишову.
А в чому позитив: замість одного корупційного органу створити три, які не відповідають закону? Усі створені установи не відповідають чинному законодавству – це нонсенс. Далі: ми не бачили жодних позитивних тенденцій. Уся галузь, весь ринок сказали, що це будуть три нові корупційні структури. Не було жодної логічної реформи, не було жодної моделі, яка б дійсно дала надію і впевненість галузі, що корупція в ДАБІ зникне.
Я думаю, що 30 років життя у незалежній Україні показують, що створення нових структур ніколи не призводить до зменшення корупції. Коли Міністерство ініціювало реформу ДАБІ, воно мало провести глибокий системний аналіз і змоделювати, як ця реформа буде впливати на галузь, які буде мати плюси і які мінуси, спрогнозувати наслідки цієї реформи. Цього не було зроблено.
Фактично були швидкі, хаотичні, необдумані дії, а мета була тільки одна: створити інформаційний привід, ніби ми ліквідовуємо ДАБІ. Усе. Що ми бачимо: створили привід, дали спочатку надію, за нею настало велике розчарування і ще більша зневіра у будівельній галузі, зневіра в тому, що чинна влада може щось змінити.
Про політичну відповідальність Уряду
Пам’ятаєте, у березні 2020 року Президент анонсував реформу? Коли він говорив про те, що ДАБІ буде ліквідовано, то будівельна галузь, ринок — усі повірили в те, що відбудуться якісь зміни. Президент, певно, в це вірив і прагнув до цього. Але насправді особи, які відповідали за цю реформу, ставили перед собою іншу мету. Минув час — і нічого не змінилося, а тільки погіршилося. Наприкінці минулого року Уряд визнав, що реформа не вдалася. Погралися, поекспериментували, визнали, але жодна особа не понесла покарання.
Має бути політична відповідальність сьогоднішньої влади та Уряду. Понад те, хто ініціював цю реформу і хто був відповідальний? На той час це був перший віцепрем’єр, міністр регіонального розвитку та сьогоднішній Прем’єр-міністр Шмигаль. Неодноразово під час зустрічей, круглих столів, у тому числі у квітні на нараді з будівельною галуззю, він особисто заявляв, що несе персональну відповідальність за реформу ДАБІ. Які наслідки? Яка його відповідальність? Жодної.
І нині немає політичної відповідальності ні в кого з чинних членів Уряду. Не лише за провалену реформу ДАБІ, а й за економіку взагалі вони, на превеликий жаль, не несуть відповідальності. Але ми сподіваємося, що найближчим часом ця відповідальність настане. І цей Уряд піде у минуле. Тому що його нефахові дії, безвідповідальність завдають великих збитків країні, вони паралізують країну, збільшують безробіття. Відбувається падіння ВВП у тому числі через будівельну галузь. Вона зменшує обсяг робіт.
Про ймовірні законодавчі зміни
Як сьогодні ми обговорюємо з відповідними фахівцями, з Мінрегіоном, функціонал ДАБІ, в тому числі дозвільна функція, буде залишатися в ДІАМУ. Це те, що є нині. Для того, щоб щось змінити, мають бути або законодавчі зміни, або постанови Кабміну. Ані проєктів, ані обговорення щодо передачі реєстраційних функцій ми ще не бачили.
Тобто є різні концепції, є різні бачення майбутнього законопроєкту, який перебуває сьогодні у стадії обговорення. Це можливо після прийняття законодавчих змін.
Можливо, реєстри буде адмініструвати Міністерство, і до них будуть мати доступ приватні нотаріуси, державні реєстратори, суб’єкти господарської діяльності, аналогічно до того, як сьогодні відбувається реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна. Тобто є реєстр, який адмініструє Міністерство юстиції, до нього мають доступ і державні, і приватні реєстратори. Один із варіантів – зробити таку ж модель, де суб’єкти господарювання зможуть самі вносити дані до реєстру будівельної діяльності.
Але у цьому випадку є дискусійні питання, які ми обговорюємо. Яка буде відповідальність? Наприклад, щодо таких об’єктів, як на вулиці Польовій чи проспекті Перемоги, які не відповідають категорії? Щодо самочинного будівництва? Тут, з одного боку, потрібно дерегулювати, надати можливості нормальному бізнесу нормально працювати, з іншого — мають бути жорсткі запобіжники та відповідальність для недобросовісних забудовників.
Про плани роботи ТСК
Наступне засідання ТСК відбудеться у четвер, 15 квітня, на пленарному тижні. Якщо, звісно, не буде позачергових зборів. Будемо обговорювати багато звернень, дуже багато кейсів. Будемо обирати ті кейси, які становлять найбільший суспільний резонанс.
У нас є робочі групи, де ми опрацьовуємо всі звернення. А на засіданні презентуємо невеликі проміжні зміни тимчасової комісії та надаємо можливість громадськості, журналістам подивитися, над чим ми працюємо.
Андрій Пузійчук, народний депутат від «Батьківщини», «СтопКор», 5 квітня 2021 року.
