Андрій Пузійчук: Про перший рік роботи в парламенті та «закулісся» політичного життя

ПРО РОБОТУ В ПАРЛАМЕНТІ

Основна робота парламентаря – це законотворчість. Проте, як би дивно це не виглядало, але людей не надто цікавить інформація про те, скільки депутат зареєстрував законопроєктів, скільки вніс поправок і пропозицій та скільки з них враховано і включено до положень прийнятих законів.

Тому я не буду обтяжувати  Вас сухою статистикою, і пропоную ознайомитись з інформацією на офіційному веб-сайті Верховної Ради України https://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/21278.

ПРО КОЛЕГ

• по фракції: до Верховної Ради України я обрався від партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» та увійшов до складу відповідної фракції. Для мене дуже важливо, що робота фракції побудована таким чином, що кожен депутат має право на власну позицію. Зазвичай о 9-й годині ранку перед пленарними засіданнями у нас відбуваються засідання фракції. І це завжди – фахова дискусія, живе обговорення та різні думки, повага і толерантність.

  по комітету, комісіях і робочих групах: працював також з колегами із інших фракцій, зокрема в комітетах, комісіях, робочих групах. Дуже тішить те, що в парламенті багато професійних, небайдужих людей, які завзято працюють для того, аби позитивні зміни таки відбулися. І найкращі моменти для мене – це коли представники різних політичних сил знаходять компроміс, об’єднуються та разом працюють в державних інтересах.

  негативний досвід: на жаль, маю й інші приклади. Бездумне голосування більшості – не міф. Йдеться про ситуації у сесійній залі, коли після слів головуючого на пленарному засіданні «прошу визначатись» депутати від більшості тиснуть червону кнопку, а після слів «прошу підтримати» – зелену. Вважаю, коментарі тут зайві.

  підтримка і взаємодія: я обирався до парламенту вперше. Одночасно мав чітке розуміння, для чого я йду у політику та які проблеми буду вирішувати. Маю визнати, що без допомоги моїх більш досвідчених колег мені було б набагато складніше, і я дуже вдячний їм за поради та підтримку.

  ПРО ЖИТОМИРЩИНУ

  Я завжди відверто заявляв, що пріоритетом моєї депутатської діяльності є захист інтересів рідної Житомирщини.

  І цей рік виявився для нас – житомирян дуже непростим та сповненим випробуваннями.

  боротьба із пожежами: на початку квітня сталися масштабні лісові пожежі, реальні наслідки яких невідомі й досі. Це було насправді моторошно, коли одночасно у лісових господарствах Овруцького, Лугинського та Олевського районів виникли декілька осередків займання, вогонь перекинувся на населені пункти та вигоріли цілі вулиці. По гарячих слідах я одразу звернувся до парламенту про необхідність розслідувань причин і обставин і негайного реагування для подолання пожеж, ініціював створення Тимчасової слідчої комісії та робочої групи, кілька разів порушував питання під час «години запитань до Уряду», направив численні депутатські звернення та запити. Скажу відверто, що зрушити все це було непросто, однак зараз розслідування здійснюється і керівництво Держлісагентства все ж змінили. Це ще далеко не кінець історії. Тримаю питання на контролі, тому увійшов до складу спеціально створеної парламентської робочої групи щодо причин виникнення лісових пожеж та запобіганню їх у майбутньому.

  робота для громади: мені надзвичайно приємно, що за цей рік для жителів Житомирщини вдалося запустити кілька соціальних проєктів. Зігрівають спогади про Садибу Святого Миколая у Малині, яку відвідали близько 6 тисяч дітлахів. Наступного року Резиденція Поліського Святого Миколая знову розташується у Малині і свято знову відбудеться, звісно, якщо цьому не завадить пандемія.Приділив особливу увагу питанням освіти та патріотичного виховання молоді. Цього року деякі бібліотеки сільських населених пунктів Житомирщини отримали патріотично-освітні книжки з історії, військової справи, додатково оновили свої фонди художньою, біографічною, науковою пізнавальною та дитячою літературою. І ця робота триває. З метою реалізації благодійних проєктів цього року я також заснував громадську організацію «Відродимо Житомирщину разом», яка надає допомогу всім, хто її потребує, у першу чергу літнім людям, малозабезпеченим родинам, багатодітним сім’ям.

Маю зізнатись, що такі проєкти – найприємніше. Живе спілкування з людьми, справжні емоції, – це те, що надихає і заряджає, після поїздок додому на Житомирщину відчуття таке, що зверну гори! А разом з громадою зробити зможу ще багато!

ПРО КОРОНАВІРУС

Перший в Україні летальний випадок внаслідок інфікування коронавірусом був зафіксований саме у населеному пункті Житомирщини. Це була страшна, шокуюча новина. Пам’ятаю, з якими складнощами розшукував тести на антитіла до COVID-19, яких спочатку епідемії просто ніде не було. Та про що я говорю? Шукав навіть тести на грип, яких теж не було.

Лікарні не були забезпечені необхідним і я вдячний своїй команді за те, що в тих умовах ми все ж таки змогли надати таку необхідну допомогу: тест-системи, захисні костюми, респіратори, безконтактні термометри тощо. Все це розшукували та збирали по крихтах для Малинської, Олевської, Радомишльської, Народицької, Хорошівської, Коростенської, Овруцької, Брусилівської, Коростишівської, Лугинської, Черняхівської лікарень.

Боротьба з коронавірусом триває.

ПРО ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ

Це був складний та водночас цікавий рік. Повертаючись подумки до його початку та згадуючи все те, що вдалося зробити, я відчуваю впевненість і сили йти вперед.

То що далі? Планів багато!

По-перше, я планую продовжити та значно розширити соціальні проєкти для Житомирщини. Житомирщина – це мій безумовний пріоритет:

 – прагну приділити окрему увагу економічній та інфраструктурній розбудові. Потрібно відбудувати лікарні, школи, дитячі садочки, будинки культури, дороги. Я буду шукати для цього можливості, у тому числі і як член парламентського бюджетного комітету під час розподілу бюджетних видатків на інфраструктурні проєкти та соціально-економічний розвиток;

– продовжу роботу і в освітньому напрямку. Найближчим часом бібліотеки Житомирщини одержать нові партії книжок для дорослих та дітей;

– разом з ГО «Відродимо Житомирщину разом» я вже запланував кілька заходів. Буде цікаво!

По-друге, обов’язково слід довести до логічного завершення питання розслідування причин виникнення та наслідків лісових пожеж та запобігання їх у майбутньому у складі парламентської робочої групи. Це питання потрібно вирішити раз і назавжди.

По-третє, з цією метою я планую також активно працювати у складі Робочої групи Мінприроди з розробки Державної стратегії розвитку лісової галузі до 2035 року. Лісову галузь треба піднімати, потрібно запроваджувати сучасні методи управління.

По-четверте, як фахівець будівельної галузі буду дотискати питання реформи органів державного архітектурно-будівельного контролю. Сьогодні це одна з найбільш корумпованих сфер державного управління і тут докорінно все потрібно змінювати. Я вже зареєстрував постанову про утворення парламентської слідчої комісії з цього питання, яку обов’язково потрібно прийняти найближчим часом, щоб комісія могла розпочати роботу.

По-п’яте, важливе питання у моєму порядку денному – це допомога військовим містечкам у передачі шкіл, дитячих садочків, будинків культури на баланс місцевих громад. З цією проблематикою я зіткнувся в процесі відстоювання права мешканців смт Городок Радомишльського району на самостійну громаду. Робота триває.

Загалом хочу запевнити Вас, мої дорогі земляки, що я завжди відкритий для Вас, звертайтесь, розповідайте про те, які питання Вас турбують і ми разом будемо працювати над їх вирішенням.

Підсумовуючи все це, скажу, що рік був непростий. Іноді було дуже важко, відчуття було таке, що всім навкруги байдуже, а ти б’єшся головою у непробивну стіну або відчайдушно гребеш проти течії.

Чи були моменти, коли опускались руки та хотілось все кинути? Буде неправдою, якщо скажу що не було. Однак я точно знаю, що ніколи так не зроблю, бо зі мною люди, житомиряни, земляки.

Ви – це моя підтримка і моя відповідальність, яку я сьогодні усвідомлюю як ніколи!

Андрій Пузійчук, народний депутат від «Батьківщини», персональний сайт, 1 вересня 2020 року.