Фарс під назвою «розгляд правок до законопроєкту про обіг землі» закінчився прийняттям закону. Хоча все ж деякі перепони для того, аби землю відразу можна було б купити так би мовити у першу «найдешевшу» хвилю, є. Це договори оренди… Не можна цей договір скасувати без згоди орендаря.
Договори ж часто укладали на 7 та більше років. Як же зробити так, аби орендар і власник землі самі від неї відмовились? Саме для цього нещодавно було подано законопроєкт № 3131 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції».
Мета, яка заявлена у пояснювальній записці – «створення умов для ліквідації тіньових відносин у використанні земель с/г призначення та забезпечення рівнонапруженого оподаткування доходів, одержуваних від такої землі всіма її власниками та користувачами».
Насправді ж, це вирок для сімейних фермерських господарств, для тих хто займається тваринництвом або вирощуванням органічної продукції чи для тих, хто хоче вирощувати сади.
Зрозуміло, що податки мають платити всі. І потрібно наповнювати державний бюджет. Але не шляхом зрівнялівки! Адже господарства, які працюють на землі – різні.
Спочатку потрібно пояснити, що за цим законопроєктом для фізичних осіб-землевласників податкове навантаження зросте майже в 11 разів – з 140 до 1500 грн в рік з розрахунку на один гектар. Фізичні особи, які орендують земельні паї, будуть вимушені сплачувати за рік податків на 1260 грн більше ніж зараз, з розрахунку на 1 гектар. Враховуючи, що площа середнього земельного паю по Україні становить 4,3 га, для фізособи-орендаря такого паю, додатковий податковий тягар складе 5,4 тис. на рік. А якщо родина обробляє 10-12 га і використовує цю землю для забезпечення тварин кормами?
Не краща ситуація і з сільгоспвиробниками – юридичними особами. Підприємство, яке перебуває на спрощеній системі оподаткування (є платником 4-ї групи єдиного податку) і орендує 100 га, муситиме додатково сплатити в бюджет податків на 3,85 тис. грн більше, а при оренді 1000 га – на 38,5 тис. грн 38,5 більше, аніж за чинний системою оподаткування. Це неймовірні кошти для сільської місцевості!
Задаюсь питанням: як можна прирівнювати у податковому полі високотоварне господарство, яке займається вирощуванням рапсу, сої, соняшника до сімейної ферми у якої два десятки корів та 15 га землі для їх заготівлі? Чи тих, хто хотів би вирощувати органічні продукти? Такий податковий зашморг для малих форм господарювання є неймовірно обтяжливим. Навпаки, держава мала б стимулювати створення та розвиток органічного виробництва зменшуючи податкову базу, адже ми розуміємо, що в нього від 5-7 років потрібно тільки вкладати кошти – в землю, виробництво, сертифікацію тощо і прибуток можна очікувати лише після 10 років господарювання!
В розвинених країнах вже давно податкове поле працює на диверсифікації податків. Ті, які мають великі прибутки, сплачують більший відсоток податків. Наприклад, та ж Польща дозволяє малим формам господарювання до певного рівня доходу взагалі не сплачувати податки.
Наші ж можновладці мають непереборну жагу не дивлячись ні на що стягнути з усіх кошти до бюджету. Однаково. А те що після подібного вижимання ми за пару років втратимо як тваринницьку галузь, так і органічне виробництво, садівництво тощо – це для них «похідні втрати»… Будемо купляти молоко у Румунії, м’ясо в Туреччині, яблука в Польщі, картоплю в Єгипті. Ще й робітники наші туди поїдуть працювати, адже в Україні залишаться агрокорпорації, які будуть збирати сою чи пшеницю запустивши комбайна від Карпат до Дніпра. А Україна як була сировинним додатком – таким і залишиться!
«Цивілізоване відібрання землі в українців» розіграно як «по нотах». Спочатку – відкриття ринку, потім – підняття податків за землю, і відібрання пільги у селян! Люди навіть не здаючи землю в оренду та не використовуючи її для вирощування городини для сім’ї, все одно повинні будуть заплатити величезні кошти. Прогнозовано, до кінця року земля в Україні продаватиметься цілими районами.
Підсумовуючи все вищевикладене наголошу: законопроєкт потрібен не в такій формі. Він має бути серйозно доопрацьованим і має містити в собі диверсифікацію податків.
Вадим Івченко, народний депутат від «Батьківщини», LB.UA, 2 квітня 2020 року.
