У березні Анатолій прийняв для себе дуже чітке і важливе рішення – самостійно пішов до військкомату і був мобілізований.
Під час служби у Нацгвардії Анатолій одружився. Війна стала для нього великим стимулом ще більше захищати та піклуватися про своїх рідних.
До війни Анатолій очолював Апарат Київської обласної ради, працював у Київській обласній парторганізації. Всі члени команди «Батьківщини» на Київщині пишаються своїм колегою і чекають на його повернення. Для них він не просто співробітник, а справжній член родини.
Про військову службу Анатолій погодився розповісти дещо про те, як наші хлопці захищають нас на «нульовій лінії».
«В перший день, як ми заїхали на позиції, в нас одразу був 300-ий. Він отримав осколкове поранення щелепи, на щастя, живий. Другий день – знов обстріл, знову поранений. На цей раз вже я його бинтував. Було декілька моментів, коли було дійсно страшно. У кінці липня піднявся вертоліт, він був майже за річкою, його гвинт було чути дуже сильно. І в цей раз вертоліт підійшов дуже близько. Ракети прилетіли десь метри за 3, від цього обстрілу погнуло дерева», – пригадує Анатолій.
Після перебування на самому передку він повернувся на ротацію додому. Поки що несе службу у столиці, але в будь-який момент може знову повернутися захищати нашу країну на фронт.
