Один з ключових урядових законопроектів N5598 «Про створення Фонду енергоефективності» пройшов перше читання у Верховній Раді. За нього проголосували лише 157 «коаліціантів» з БПП та «Народного фронту».
Ну, як пройшов: спочтаку 224 голосів, потім – 223 і з третього разу з запасом лише в 1 голос – 227. З них 157+2 голосів від «коаліції» – за флагманській та ключовий урядовий законопроект.
Утім для мене, як для голови підкомітету з питань енергоефективності та енергозбереження, розробника багатьох законодавчих ініціатив у цій сфері, це стало лише підтвердженням ставлення уряду та «коаліції» до цього законопроекту і до енергоефективності, яке взагалі є взірцем безвідповідальності.
Що минулий уряд Арсенія Яценюка, що нинішній, очолюваний Володимиром Гройсманом, ухвалювали політичне рішення підвищувати тарифи, аргументуючи це європейськими нормами та створенням ринку.
Так от, в Європі одночасно з підвищенням ціни на комунальні послуги, запроваджують низку речей, які допомагають безболісно переходити до ринкового ціноутворення.
Перелічую лише базові з них:
– запровадження конкуренції постачальників послуг;
– боротьба з монополістами;
– повсюдний облік (щоб люди знали, скільки вони споживають, і могли розраховувати свій бюджет);
– монетизація субсидій;
– створення державних програм, фондів, установ, зелених банків тощо (щоб люди мали фінансові можливості провести термомодернізацію помешкань, запровадити регуляцію та знизити платіжки).
Це розробляється ДО прийняття такого серйозного політичного рішення, як підвищення тарифів, або, у крайньому випадку, одночасно з ним. Але в жодному разі не ПІСЛЯ.
В Україні непрофесійні дії уряду призвели лише до тотальної енергетичної бідності населення, від якої потерпають 60% українців, які залежать від субсидій.
За три роки після Майдану в сфері енергоефективного регулювання не зроблено практично нічого! До нас приїжджають європейські політики та функціонери, дають кошти своїх платників податків для українського Фонду енергоефективності. Вони пишуть листи, зустрічаються і буквально вмовляють лідерів парламентських фракцій та урядовців поставити нарешті законопроект про його створення на голосування та підтримати його. Але думка європейських донорів не цікавіть коаліціантів з БПП та «Народного фронту» так само, як думка американських кредиторів щодо аудитора НАБУ.
Водночас цей Фонд не зможе працювати, якщо не буде прийнята ще низка документів: законопроекти про комерційний облік та про енергетичну ефективність будівель, підзаконні акти, зокрема про монетизацію субсидій. Разом вони дозволять зробити помешкання українців більш теплими, запровадити енергоаудит та енергозбереження, створять мутиплікаційний ефект для запуску промисловості та розвитку малого і середнього бізнесу.
Окрім того, прийняття енергоефективного пакету законів допоможе створити велику кількість робочих місць для українців. Ми підрахували, що прийняття одного лише нашого законопроекту «Про енергетичну ефективність будівель» дозволить створити майже півмільйона, в тому числі близько 1 тисячі енергоаутиторів щорічно!
Дійсно, законопроект про Фонд енергоефективності потребує доопрацювання.
Він визначає корпоративну структуру Фонду, проте невизначеними залишаються питання його функціонування. Законопроект не врегульовує такі питання: в яких випадках надаються гранти, а в яких кредити, чи матиме можливість отримати грант людина, яка вклала в енергоефективні заходи власні, а не кредитні кошти?
Можна погодитись з тим, що ці питання не повинні закріплюватись на рівні закону. Водночас у запропонованій редакції рішення щодо основних аспектів діяльності Фонду прийматиме наглядова рада, тобто це буде закритий процес. Якби такі рішення приймались на рівні Кабміну, громадськість отримала б змогу бачити проекти документів, надавати свої пропозиції чи зауваження.
Ще одним відкритим питанням, на мій погляд, лишається монетизація субсидій. На початку діяльності Фонду значна частина фінансування надходитиме від донорів. Далі передбачається, що Фонд фінансуватиметься за рахунок монетизованих субсидій. Про те, що розроблено план монетизації субсидій, вже заявляв Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.
Водночас з огляду на значну кількість субсидіантів та відсутність системи їх верифікації, процес монетизації займе не один рік. Постає питання, як довго донори згодні будуть фінансувати Фонд, чи він на якомусь етапі зупиниться через брак коштів, так само, як програма «теплих» кредитів.
Сподіваюсь, до другого читання ці питання будуть вирішені, але сьогодні, підтримавши законопроект в першому читанні, ми вже здобули першу перемогу на шляху до енергоефективності української економіки.
Олексій Рябчин, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 22 березня 2017р.
